Визначною спорудою критської цивілізації є

Советизация проходила в сложных условиях. Осуществлялась она силами партийного, советского и репрессивно-карательного аппарата, состоящего, в основном, из выходцев Восточной Украины. Местные жители занимали лишь 13% должностей. Для работы в западных областях было направлено 44 тысячи учителей, более 20 тысяч квалифицированных рабочих. При ЦК КП(б)У, наркоматах создавались специальные отделы по работе в западных областях Украины.Одним из главных направлений советизации была  индустриализация. Она состояла в восстановлении традиционных отраслей (деревообрабатывающей и нефтеперерабатывающей), а также создании новых – машиностроение, приборостроение, химическая и электротехническая. Индустриализация в западных областях шла быстрыми темпами. К началу 50-х годов промышленное производство увеличилось на 230%. Уже в 1949 году здесь действовало 2500 крупных и средних предприятий, количество рабочих увеличилось в 7 раз, а выпускаемой продукции в 10 раз.Преобразования на селе сопровождались коллективизацией, которая проводилась ускоренными темпами и насильственными методами. К 1950 году было коллективизировано 93% крестьянских хозяйств.Репрессии коснулись и УГКЦ. В 1945 году были арестованы многие священнослужители, а в 1946 году специально созванный по инициативе центрального московского руководства Львовский церковный собор, принял решение о ликвидации УГКЦ и переходе верующих в православную церковь. Это вызвало недовольство многочисленных сторонников УГКЦ.

ІІ. Суть реформ Мейдзі.

Звертається увага дітей на те, що реформи були необхідні в тих умовах,

що склалися в Японії і тому Муцухіто змушений був їх провести.

Демонструється слайд № 14 та проговорюються напрямки реформ.

Суть реформ Мейдзі учні визначають самостійно, опрацювавши

відповідні матеріали підручника та роздатковий матеріал (Додаток). Учні

отримують завдання по-рядах і по-парно – диференціація навчального

матеріалу, вивчення якого відбувається індивідуально (не групова форма

роботи!). Наприклад, перший ряд вивчає реформи державного управління, при

чому перша, друга парта зосереджує свою увагу на запровадженні Конституції

та адміністративно-територіальних змінах, а третя, четверта парта досліджує

судову реформу. Вчитель зазначає, що діти не повинні забувати про опорний

конспект в який вони повинні занести результати своєї роботи. На виконання

завдання відводиться 4-5 хвилин. По завершенню роботи учні почергово

визначають суть реформ, проведених у різних сферах Особлива увага

звертається на проведення змін в культурі, це питання не висвітлено в

підручнику, тому двоє учнів, отримавши матеріали перед уроком, розповідають

про ці зміни – слайд 15 (бажано задіяти не дуже сильних учнів, бо завдання не

складне і цікаве, такий прийом дозволить вчителю створити ситуацію успіху).

Під час обговорення певного питання інші діти занотовують відповіді у свої

конспекти-опори.

ІІІ Наслідки та значення реформ для держави

Вчитель звертається до учнів з питанням: "Чи необхідні були реформи

Японії, чи ні". Учні опираючись на власні знання отримані на уроці та

історичний досвід дають відповідь на питання. Вчитель підводить підсумки

обговорення, констатуючи, що Японія стала на шлях прискореної модернізації.

Уряд активно сприяв розвитку промисловості і торгівлі, вбачаючи в

індустріалізації країни захист від небезпеки іноземного втручання в справи

держави.