Зіставити і порівняти вияви абсолютизму в іспанії та в Австрії

Відповідь:

Пояснення:Версальсько-Вашингтонська система мирних договорів — світовий порядок, основи якого були встановлені державами-переможцями, головним чином, Великою Британією, Французькою республікою, США і Японською імперією, після закінчення Першої Світової Війни. Основним питанням конференції у Версалі була підготовка мирного договору з Німеччиною. Його було підписано 28 червня 1919 p., у п'яту роковину сараєвського вбивства, у Великому Версальському палаці (Версальський мир).

Версальська система була також розрахована на закріплення післявоєнного переділу світу і спрямована не тільки проти переможених держав, але і проти національно-визвольного руху в колоніях і залежних країнах. ОЗа Версальським мирним договором з Німеччиною:

Німеччина визнавалася винною у розв'язанні світової війни;

Вона втрачала свої колонії, деякі її території передавалися сусіднім державам;

накладалися військові обмеження та репарації за збитки, завдані країнам Антанти;

Ельзас та Лотарингія поверталися Французькій республіці, управління Саарською областю передавалося на 15 років Лізі Націй;

Данциг (Гданськ) було оголошено «вільним містом»;

Польській республіці поверталася частина територій, загарбаних Німеччиною (Познань, деякі райони Пруссії й Померанії);

Данії передавався Північний Шлезвіг;

До Бельгії відійшли округи Ейпен, Мальмеді, Морене.

Порівняно з 1914 p. німецька територія зменшилася на 12,5%. Загальна військова повинність у Німеччині скасовувалася. Її сухопутна армія не повинна була перевищувати 100 тис. чол. й призначалася для підтримки порядку всередині країни. Німеччині заборонялося мати підводний флот, великі надводні кораблі, військову авіацію та важку артилерію. Німецький генштаб розпускався. Німецька територія по лівому березі Рейну та смуга завширшки 50 км по правому — оголошувалася Рейнською демілітаризованою зоною. Загальна сума репарацій була встановлена на Лондонській конференції у 1921 p. й становила 132 млрд золотих марок. Франція мала одержати 52% цієї суми, Велика Британія — 22%, Італія −10%, Бельгія — 8%. З метою гарантії виконання Версальського договору країни Антанти окупували Рейнську зону терміном на 15 років.

Мирні договори з союзниками Німеччини були укладені за зразком Версальського.

Сен-Жерменський мирний договір з Австрією було підписано 10 вересня 1919 р., колишня Австро-Угорська імперія перестала існувати. Частина Південного Тіролю переходила до Королівства Італія, Чехія й Моравія ставали частиною новоутвореної держави Чехословацької республіки, Буковина передавалася Королівству Румунія. Закарпатську Україну було передано до складу Чехословацької республіки. Договором визнавалася незалежність Австрії, але заборонялося її об'єднання з Німеччиною.

Нейїський з Болгарським царством — 27 листопада 1919 р., частина території Болгарії відійшла до Королівства сербів, хорватів і словенців та Королівства Румунія.

Тріанонський з Королівством Угорщина — 4 червня 1920 p. вона відмовлялася від ряду територій та визнавала нові кордони держав у Центральній Європі. Її територія була скорочена утроє, а населення — у 2,5 рази. Угорщина, як і інші союзники Німеччини, сплачувала репарації переможцям.

Большевики осознали необходимость экономического взаимодействия, так как тактика военного коммунизма и террора давала все больше негативных эффектов, выраженных в усилении сепаратистских явлений на окраинах молодой республики, да и не только там. При введении новой экономической политики большевиками преследовался целый ряд экономических и политических целей: Снять напряженность в обществе, укрепить авторитет молодой советской власти. Восстановить хозяйство страны, полностью разрушенное в результате Первой Мировой и гражданской войн. Заложить основу для создания эффективной плановой экономики. Наконец, очень важно было доказать «цивилизованному» миру адекватность и легитимность новой власти, так как на ту пору СССР оказался в прочной международной изоляции. Сегодня мы поговорим как о сущности новой политики правительства СССР, так и обсудим основные причины свертывания НЭПа. Тема эта чрезвычайно интересная, так как несколько лет нового экономического курса во многом определи черты политического и экономического устройства страны на десятилетия вперед. Впрочем, далеко не так, как того бы хотели создатели и основоположники этого явления. Сущность явления Как оно обычно и бывает в нашей стране, НЭП вводился впопыхах, спешка с принятием указов была страшной, четкого плана действий ни у кого не было. Определение наиболее оптимальных и адекватных методов реализации новой политики велось практически на всем ее протяжении. А потому неудивительно, что не обходилось без большого количества проб и ошибок. Так же и с экономическими «вольностями» для частного сектора: их список то расширялся, то практически сразу сужался. результаты нэпаСуть политики НЭПа заключалась в том, что при сохранении своих полномочий в политике и управлении большевиками, экономическая отрасль получала больше свободы, что позволяло формировать рыночные отношения. Фактически новую политику можно рассматривать как форму авторитарного правления. Как мы уже и упоминали, данная политика включала в себя целый комплекс мер, многие из которых откровенно противоречили друг другу (о причинах этого уже было сказано выше).