Зоря Галицкая, Зоря Галицка) — перша газета українською народною мовою.
«Руса́лка Дністрова́я» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.
Народо́вці, або українофі́ли, — суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, західноукраїнських українофілів, що виникла в 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті.
Москвофільство — русофільська течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1850—1930-х роках.
НАРОДНИКИ — діячі опозиційного сусп. руху патріотичної інтелігенції, студентства та учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об'єднувалися загальнодемократ. спрямованістю свого світогляду, тією чи ін.
2 рівень
1)Один з епізодів революції 1905 року в Російській імперії, що мав місце в Горлівці, Бахмутського повіту Катеринославської губернії
2)«Руська трійця» — галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820 - х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження(1833—1837 роки)
3 рівень
1)Реформи Марії-Терезії та Йосифа II, здійснені на західноукраїнських землях в цілому позитивно вплинули на розвиток краю, спричинили поширення серед русинів прихильного ставлення до Габсбургів, завдяки чому їх стали називати вірними і вдячними імперії "тірольцями Сходу".
2)На поч. 1848 р. у деяких європейських країнах почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід'ємною складовою стали визвольні рухи багатьох національно поневолених народів Східної і Центральної Європи. Звідси походить назва революції — "Весна народів". Не залишалась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня з'явилися перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію.
3)Причиною прийняття циркуляра є Польське повстання 1863-63рр. Під його впливом Російський уряд розгорнув репресії проти українського руху. Валуєвський циркуляр (1863) — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, учбових і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.Мотивом до видання циркуляру став страх царської влади, що публікації книг українською мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв
4 рівень
Іва́н Микола́йович Вагиле́вич (*2 вересня 1811 —†10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч.
Український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Псевдоніми — Вагилевич Далибор, Волк Заклика.
Объяснение:
Абылай как полководец и политический деятель. Хан Абылай — выдающийся государственный деятель, которому удалось восстановить территориальную целостность Казахстана. В период своего правления он осуществил значительные преобразования в государстве.
Сын султана Среднего жуза Уали Абылай (Абилмансур) родился в 1711 г. Он происходил из младшей линии чингизидов Среднего жуза. Дед его, тоже Абылай, был владетелем города Туркестана; прославился воинскими доблестями, получив грозное прозвище "Кашшер” ("Кровопийца”)- В 13-летнем возрасте Абылай лишился отца, убитого во время межфеодальных распрей. Он рано поступил на службу к богатому казаху из рода жаксылык. Молодой Абылай, обладая блестящим умом, сумел проявить все те качества, которые позднее выдвинули его в ряды наиболее известных личностей Казахского ханства.
С 15-летнего возраста Абылай, которого именовали "Сабалак”, активно участвовал в борьбе казахского народа против иноземных захватчиков. Главной целью молодого султана, как и всего народа, была борьба против грозного врага. Абылай, дальновидный политик, понимал, что главной опасностью для Казахского ханства, находившегося в тисках двух крупных держав Цинской империи и России, являлись опустошительные вторжения джунгар. Поэтому он, как и многие другие влиятельные феодалы, держался пророссийской ориентации. К тому времени молодой султан Абылай уже успел прославиться как батыр, участник ряда сражений с ойратами. Он пользовался у народа и окружения хана Абулмамбета заслуженным авторитетом. Знатный чингизид был правителем бура-найманского и атыгаевского родов.
Сложная ситуация, сложившаяся в Среднем жузе после очередного ойратского вторжения, побудила хана Абулмамбета и султана Абылая присягнуть на верность Российской империи и принять подданство. Однако, несмотря на юридическое его оформление, большая часть территории Среднего жуза продолжала сохранять фактическую обособленность от России. Это, естественно, не устраивало Оренбургскую администрацию и Петербургский двор. Поэтому главной целью нового администратора — начальника Оренбургской (до этого — Киргиз- кайсацкой) комиссии князя В.Урусова являлось ускорение присоединения еще не признавших российской власти обширных районов на стыке Младшего и Среднего жузов.
