Территория Римской империи в период наивысшего развития была огромной, она включала в себя:
Британию, Германию, Галлию, Испанию, Мавретанию, Африку, Египет, Аравию, Сирию, Кападокию, Азию, Македонию, Мёзию, Дакию, Далмацию, Паннонию, Норик, Италию.
В период поздней империи границы Римской империи уменьшились на юге практически до самого побережья Средиземноморья, а на севере – до Дуная. Земли, которые были потеряны Римом: Дакия и Парфянское царство вышло из зависимости.
Подвергались нашествию варваров следующие земли: Германия, галлия, Испания, Африка, Италия (вандалы); Фракия, Азия, Палестина, Египет, Италия, Галлия (гунны); Македония, Италия (готы).
В состав Западной Римской империи вошли следующие земли: Британия, Германия, Галлия, Италия, Африка.
В состав Восточной Римской империи вошли следующие земли: Египет, Палестина, Сирия, Азия, Македония.
Объяснение:
Роман Марія Александр Шептицький (таке ім’я він отримав при хрещенні) походив зі стародавнього русинського роду. Першу освіту здобув удома, у с. Прилбичі (тепер – Яворівський район Львівської області). Потім навчався в гімназії у Кракові, в університеті у Вроцлаві, в колегії єзуїтів у Хирові. У 1888 р. Шептицький вступив до Добромильського монастиря отців Василіян, де склав чернечі обіти і прийняв ім’я Андрей. Одночасно він продовжував навчання у Краківському університеті. В 1892 р. єпископ Юліан Пелеш висвячує його на священника. 2 лютого 1899р. імператор Франц Йосиф I номінував Андрея Шептицького на Станіславського єпископа, а вже 17 грудня 1900 р. він був номінований Галицьким митрополитом. На цій посаді Шептицький залишався до кінця свого життя.
Объяснение: