Эпо́ха дворцо́вых переворо́тов — временной промежуток в политической жизни России XVIII столетия, когда переход высшей государственной власти происходил путём совершения гвардейцами или придворными дворцовых переворот
крайне реакционный режим в России в 30-х гг. 18 в. в царствование императрицы Анны Ивановны (См. Анна Ивановна); назван по имени её фаворита Э. Бирона — вдохновителя и создателя этого режима. Характерные черты Б. — засилье иноземцев, главным образом немцев, во всех областях государственной и общественной жизни, хищническая эксплуатация народа, разграбление богатств страны, жестокие преследования недовольных, шпионаж, доносы. Государством фактически правил Бирон, направлял дипломатию А. И. Остерман, войсками командовал Б. К. Миних
25 серпня (7 вересня) 1917 р. Корнілов надіслав у військове міністерство Тимчасового уряду телеграму з вимогою передати йому всю повноту влади в Росії. На Петроград рушили вірні Корнілову війська. Корнілов розраховував на підтримку військ Південно-Західного фронту, оскільки особисто не був проти надання широкої автономії Україні, а в військах цього фронту було чимало українців.
1918р., 16-22 січня - збройний виступ частини міського гарнізону та робітників заводу "Арсенал" проти УЦР. Удар у спину укр. військам, що воювали на фронті проти червоних. Придушення виступу.
