Основные направления внешней политики России в конце XIX века: западное, восточное (дальневосточное) и южное.
Западное направление
Западное направление характеризуется налаживанием отношений с Англией, Францией и Германией. Но на самом деле, союз удалось установить только с Францией. Россия соперничала с Германией за влияние на Балканах, а Англия была соперником за влияние в Азии – Иран и Афганистан.
Восточное направление
Восточное направление характеризуется налаживанием дипломатических отношений с Китаем и Японией. Это включает территориальный вопрос, который позже приведет к спорам и войнам.
Южное направление
Южное направление характеризуется налаживанием дипломатических отношений с Ираном и Османской империей. Российская империя считала важным заполучение выхода в Черное море и прилегающих приморских территорий. Вместе с тем, Россия планировала укрепить свое влияние на юге.
Объяснение:
Объяснение:
1. Назва князівства - київське
1.1 Територія розташування - південно західні райони розселення дреговичів та землі древлян
1.2 Господарський розвиток - Одна з найбільш розвинутих і густонаселених областей Руci. Загальна кількість міст досягала 79. Головне місто Київ населенням 50 тис. осіб. Основа господарства орне землеробство, міста були центрами ремесла i торгівлі Через Київщину проходили грецький, соляний i залозний торговельні шляхи, що зв'язували Русь із багатьма країнами світу.
1.3 Політичний розвиток - Була давнім політичним i територіiальним центром Київської Русі. Не була спадковою вотчиною якоїсь князівської лінії . Протягом XII - першої половини XIII ст. вважалася власністю велико- князівського київського столу і навіть загально- династичною спадщиною давньоруського князівського роду. Упродовж 1146—1246 р. київський стіл 46 разів переходив із рук у руки.
2. Назва князівства - Чернігівське
2.1 Територія розташування - землі в басейнах Десни та Сейму.
2.2 Господарський розвиток - Землі князівства були вкриті густою мережею населених пунктів. Головне місто - Чернігів за розмірами і pівнем розвитку поступалося лише Києву. Однак тісних економічних зв'язків між окремими районами князівства не існувало
2.3 Політичний розвиток - Формування князівства в основному завершилося в XI ст. Засновником місцевої династії був син Ярослава Мудрого Святослав Наприкінці XI ст. за pі- шенням Любецького з'ізду утворилося Новгород- Cіверське князівство, яке формально підпорядковувалося Чернігову
3. Назва князівства - Переяславське
3.1 Територія розташування - землі східного Лівобережжя Дніпра
3.2 Господарський розвиток - Переяслав був одним із найбільших міст Русi. Iснували мiста-фортеці: Остерський городок, Баруч, Воїнь, Прилуки, Лубни, Жовнин. Деякі них були торговоремісничими осередками Через прикордонне розташування і набіги половців Переяславське князівство постійно потребувало за- хисту киівського князя і продовольчої до
3.3 Політичний розвиток - Виникло в 1050-ті рр. навколо Переяслава. У XII-XIII ст. фактично не мало політичної самостійності й цілком залежало від Києва. У Переяславі, як правило, сиділи князі, що мали посісти київський стіл, або отримували це князівство як компенсацію за відмову від претензій на Київ.
4. Назва князівства - Галицьке
4.1Територія розташування - Землі в Прикарпатті та верхньому Подністров'ї
4.2 Економічний розвиток - сори бро незнаю
4.3 Політичний розвиток - Розпочалося в другій половині XI ст. Цей процес був пов'яза- ний із діяльністю засновника галицької династії князів Ростислава Володимировича, онука Ярослава Мудрого. Проте під тиском великого князя Ізяслава він змушений був залишити Галицьку землю. Справу батька продовжили три його сини - Рюрик, Василько і Володар.
5. Назва князівства - Волинське
5.1 Територія розташування - Землі в басейні південних приток Прип'яті.
5.2 Економічний розвиток - сори бро, тоже не знаю
5.3 Політичний розвиток - До середини XII ст. не мала власної князівської династії. Київські князі вважали Волины своєю вотчиною 1 не хотіли віддавати її в спадкове володіння іншим князям. Волинню керували київські ставленики. Статус спадкової вотчини Волинь набула після смерті Ярослава Мудрого за князювання Ярославичів. Засновник Володимиро-Волинської князівської династії - Iзяслав II Мстиславич.
