Провідну роль в економічному житті відігравав Переяслав - одне з найбільших міст Русі, могутня фортеця, якою жодного разу не змогли оволодіти кочівники. У Переяславі активно розвивалися різні ремесла й торгівля. Розбудовувалися міста-фортеці: Остерськии городок, Баруч, Прилуки. Лубни, Жовнин й ін. Деякі з них виступали торгово-ремісничими осередками. На території князівства успішно розвивалося зернове господарство, у північно-східних районах - тваринництво й промисли.
Політично Переяславське князівство залежало від Києва. Впродовж 30-50-х років ХІТ ст. за володіння ним точилася запекла боротьба між Мономаховичами та Мстиславичами. Успішною боротьбою з половцями відзначився Володимир Глібович (1169-1187). У 1185 р. він організував оборону Переяслава і в боях під його стінами завдав половцям жорстокої поразки. Коли Володимир Глібович у 1187 р. помер, то, за свідченням літописця, «за ним же Україна багато потужила» (так у літописі вперше було вжито термін Україна). З кінця XII ст. князівство або взагалі не мало свого князя й перебувало під владою Києва, або переходило під зверхність володимиро-суздальського князя.
