Спартанці займалися військовою справою. Тільки вона вважалася гідним заняттям спартіата.
Для того, щоб вирощувати сильних і міцних воїнів, суспільний лад Спарти культивував спеціальну систему виховання.
Кожного новонародженого несли в вищу державну установу Спарти – герусію, тобто рада старійшин, після чого в спеціальній комісії вирішували, чи залишити дитину жити або вбити її. Якщо дитина народжувалася слабкою і хворобливою, її скидали зі скелі.
Здорову і сильну дитину спартанці залишали в живих, і вона виховувалася у матері до семи років. Потім вона йшла у суспільну школу, де проводила час до повноліття, тобто до 18 років. У школі жили і вчилися. Режим спартанської школи був дуже суворим. Хлопчики спали на твердій циновці без подушки, ховалися легкою ковдрою.
