війна наполеонівської Французької імперії та її сателітів у 1806–1807 роках проти коаліції великих держав (Російська імперія, Королівство Пруссія, Велика Британія). Почалась з нападу королівської Пруссії на Французьку імперію. Але у двох генеральних битвах під Єною та Ауерштедтом Наполеон розгромив пруссаків й 12 жовтня 1806 року вступив до Берліна. 1 листопада 1806 року 150,000 французька армія перетнула кордон Великопольщі. У грудні 1806 року до війни вступила імператорська російська армія. Жорстокі бої під Чарновим, Голиміном та Пултуськом у грудні 1806 року не виявили переможців. Генеральна битва зимової кампанії відбулась під Ейлау у січні 1807 року. У кривавій битві між головними силами французької Великої армії Наполеона та російської під керівництвом генерала Л. Л. Беннігсена переможців не виявилось. Оскільки вночі після битви Беннігсен відступив, Наполеон оголосив себе переможцем. Обидві сторони були знекровленими тримісячною безрезультатною боротьбою й зраділи приходу бездоріжжя, яке до травня поклало край бойовим діям. До того часу сили російської армії було задіяні у війні, яка почалась з Османською імперією, а тому Наполеон отримав істотну численну перевагу. До початку весняної кампанії він мав 190 000 солдат проти 100 000 російських. Під Гейльсбергом Беннігсен успішно відбив атаку французької армії, однак під Фрідландом чисельна перевага французів відіграла вирішальну роль. Наполеон з 85 000 солдат завдав тяжкої поразки російській армії з 60 000 чоловік.
принципат-перший сенатор, сенатор відкриває засідання) — умовний термін в історичній літературі для позначення системи влади, що склалася в Стародавньому Римі в період ранньої імперії (27 до н. е. — 284 н. е.), і яка суміщала монархічні і республіканські риси.
Республіка-справа громади) — форма державного правління, за якої верховна влада у державі (суверенітет) належить Народу, а верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими Законом повноваженнями; існує поділ влади на гілки: законодавчу, виконавчу, судову
