Яке суспільне явище ілюструє наведена гравюра?

Характерним для української культури XVIII ст. був процес "вимивання" високоосвічених людей і представників української культури з національного середовища. Українці обіймали високі пости в Росії: від церковних ієрархів до вихователів царської сім'ї, від ректорів вищих навчальних закладів до різних державних адміністраторів.

Вагомий внесок українці зробили у розвиток російської архітектури XVIII ст. У стилі українського бароко вони спорудили храми у Філях, Ізмайлово, Новодівичому монастирі. Випускник Києво-Могилянської академії українець І. Зарудний плідно працював архітектором у Москві й Петербурзі. Український скульптор, уродженець Чернігова І. Мартос створив відомий пам'ятник Мініну і Пожарському на Красній площі в Москві.

У середині XVIII ст. освіта тництво на Лівобережній Україні перебували на вищому рівні, ніж у Росії. Початкову освіту здобували у школах при церквах і монастирях, середню - у колегіумах Чернігова, Переяслава, Харкова. З кінця XVIII ст. в Україні почали діяти перші професійні школи: шпитальна в Єлісаветграді (сучасний Кіровоград), артилерійська школа і штурманське училище в Миколаєві.

Освітнім центром довгий час залишалася Києво-Могилянська академія. Однак починаючи з середини XVIII ст. Академія переживає кризу. Тісно пов'язана з церквою і укомплектована викладачами - представниками духівництва, основну увагу Академія приділяла таким предметам, як теологія, риторика, філософія. Через релігійну орієнтованість і традиціоналізм у навчанні вона ставала нецікавою для молоді.

На відставання Києво-Могилянської академії від вимог часу зауважували передові українські кола. У 60-ті роки XVIII ст. вони неодноразово зверталися до Катерини II з проханням відкрити в Україні університет (Московський університет відкрився в 1755 р.), причому на базі Академії з огляду на те, що вона виникла на основі світської школи. Та цьому проекту не судилося здійснитися, позаяк політика самодержавства була спрямована на викорінення української самобутності. У 1814 р. Академія припинила діяльність як світський навчальний заклад.

1.В 1325 году он становится князем Московским (1325-1340) после гибели брата Юрия. В 1327 году участвует в подавлении восстания в Твери, за что получает от Узбека-хана ярлык на княжение в Костроме (Владимирское княжество). С 1328 года — великий князь Владимирский. Также был князем Новгородским (1328-1337).
2.Щедрый и коварный, умный и жестокий
3.
4.Вся его политика была направлена на укрупнение и развитие Московского княжества. Он расширил границы Москвы, скупая земли у соседних князей, а в 1332 году присоединил к ней полностью Владимирское княжество. При его княжении она стала православным центром Руси. Он перевез из Владимира в Москву митрополита Петра. Заложил первые белокаменные соборы – Успенский и Архангельский, позднее по его приказу построены каменные храмы. При его правлении увеличилось население княжества, этому его тонкая политика с Золотой Ордой. Он освободил московские земли на 40 лет от опустошающих татарских набегов. Всех желающих Иван приглашал заселять окрестности Боровицкого холма, предоставляя новоселам льготы и в создании хозяйств.По его приказу вокруг Москвы был выстроен дубовый Кремль.
5.один из сыновей Даниила Александровича, кто продолжил дело своего отца по возвышению Москвы