8. Історик М. Костомаров про період Руїни писав: “Українська справа явно гинула. Невдача за невдачею знищували надії, і люди позбулися віри у свою справу, у свою мету. Виникла думка,
що тієї мети взагалі не можна досягти. Через це зникала воля і терплячість, слабшала
любов до рідного краю, до громадського добра. Патріотичні вчинки і жертви виявлялися
даремними. Особисті приватні інтереси мали переваги, людські душі дрібнішали, ставали
убогими, розум притуплявся під вагою тяжкого пошуку шляху порятунку... Суспільний ідеал
уступав ідеалу особистої наживи і самолюбства”. Чи згодні ви з такими думками?
Відповідь обов'язково доведіть фактами з теми.

Недовольных католической церковью и папой римским хватало всегда. В Средние века, например, было немало еретиков, отвергавших те или иные догматы католического вероучения. В XIV–XV вв. Джон Уиклиф и Ян Гус осуждали неправедных священников, критиковали папу римского за то, что он использует свой пост в корыстных целях. Оба деятеля призывали людей следовать не установлениям церкви, а словам из Библии. Для Гуса всё закончилось трагично — он был объявлен еретиком, отлучён от церкви и сожжён на костре. Нечто похожее повторилось в Германии в XVI в. Мартин Лютер за свои высказывания против папы римского был отлучён от церкви, но вместо послушания и покорности проявил строптивость и решил бороться до конца. Более того, многие поддержали его, и среди сторонников Лютера нашлись правители немецких земель.

Історія – це велике зібрання фактів і аналогій, знання яких може дати надію, що можна скорегувати своє справжнє і уникнути майбутніх помилок.

Історія – це велика пригода людства, яке вже відбулася і переказується щоразу по-новому, і кожен раз цікаво. Це – оцінки далеких подій і вчинків історичних особистостей, іноді придуманих, іноді дійсних, сміливих і страшних. Історія – це велике кладовище ненароджених дітей, чиї батьки загинули в нескінченних війнах за праве діло, за віру або мир у всьому світі. Історія – це величезний ком брехні і помилок інтерпретаторів, що виправдовують помилки і злочини вищими інтересами.

Історія – це велика література, в якій є все: любов і зрада, благородство і підлість, сміливість і боягузтво, жертовність і користь, мудрість і дурість, сміх і сльози.

Уже кілька сотень років люди вивчають творчість одного драматурга, про саме існування якого ведуться тривалі суперечки. Щось змушує людей по слову розбирати написані ним тексти, складати словник його мови, на підставі написаних ним літературних творів буквально обчислювати його настрій в той чи інший час. Тут, кажуть вони, вся його творчість пронизана світлим гумором і інтересом до життя і дійсно в цей час він був ще молодий, недавно одружився і був успішний. У цей період його твори випромінюють їдку іронію і втому, а сам автор випробовує розчарування в житті і особисті проблеми.