Відповідь:
Східні слов’яни створили високу духовну культуру. У них сформувалася цілісна система релігійних вірувань, основними божествами були сили природи, існував разом з тим культ роду (предків). Вірили східні слов’яни також і в духів (русалок, мавок, лісовиків), мали численні обрядові свята, пов’язані зі зміною пір року. Носіями релігійних знань були жерці (волхви), які були не тільки релігійними діячами, а й оберігали надбані знання, звичаї та традиції. Акумулюючи досвід попередників, вони ставали особливою категорією членів племені, які відзначалися як носії знань про природу і довкілля. Головними божествами для них були:
Дажбог — бог Сонця й добра,
Перун — бог грому та блискавки,
Сварог — бог неба,
Стрибог — бог вітру,
Ярило — бог весни,
Велес — захисник худоби,
Дана — богиня води,
Лада — богиня любові й краси,
Марена — богиня смерті тощо.
Слов’яни вірили, що в хатах живуть домовики, у лісах — лісовики, у водах і болотах — водяники і русалки. Щоб задобрити богів, у храмах-капищах приносили їм жертви у вигляді їжі, напоїв, тварин. У священних місцях ставили ідолів — кам’яні фігури богів, яким поклонялися.
Існував культ предків, вірили в потойбічне життя, про що свідчать поховальні обряди. Особливо урочисті похорони влаштовували князям і знатним дружинникам, у могилах яких археологи знаходять багато дорогоцінних речей, зброю, одяг, предмети домашнього вжитку. У похованнях простих людей знаходять лише знаряддя праці та речі домашнього вжитку.
Пояснення:
Загальна характеристика схоластики. Ще у кінці V — на початку VI ст. склалася система освіти Середньовіччя. В школах викладання будується відповідно до системи "семи вільних мистецтв", але в обмеженому вигляді — трьохдоріжжя, чотирьохдоріжжя. Саме в цих школах зароджується система середньовічної філософсько-теоретичної думки — схоластика (школа). Трохи пізніше, у XII ст., виникають перші університети, на базі яких схоластика набуває класичного виду.
Схоластика — це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування примату теології над усіма іншими формами пізнання, знання. Витоки схоластики можна знайти у пізньоантичній філософії, насамперед — у Прокла, який абсолютизував дедуктивізм (шукав відповіді на всі питання, виходячи з текстів Платона).
Схоластику поділяють на ранню та пізню. Рання схоластика (XI-XII ст.) склалася в умовах становлення феодального ладу в Європі та папської влади Риму; вона повністю перебувала під впливом августинівського платонізму (Ансельм Кентерберійський). В цей період схоластика часто має опозиційний характер, і не тільки завдяки вченням окремих єретиків, а й у принципах окремих визнаних напрямів можна знайти ідеї, що суперечать вченню поборників чистої віри (принципи схоластичного раціоналізму протистоять вченню Петра Дамініані, Ланфранка, Бернара Клервоського та ін.).
Объяснение:
