Прочитайте цитату, яку ви бачите на екрані, і дайте відповідь на запитання: якими внутрішніми мотивами керувався П. Скоропадський, коли погодився стати гетьманом України? Яким чином це характеризує державного діяча? «28 квітня після обіду я замінив свою звичайну черкеску на цивільне вбрання… вийшов з дому і візником поїхав до скверу, де стоїть пам’ятник Святому Володимирові. Мені хотілося на самоті обдумати те велике діло, що я звалював тепер на свої плечі; мені хотілося розібратися у своїх власних думках і намірах. Я почував, що переживаю дуже важливі моменти свого життя, усвідомлював… яка колосальна відповідальність ляже на мене і я вже змушений буду забути про особисте життя і особисті інтереси. Я наблизився до пам’ятника і сів на лаву… Переді мною чудово вимальовувався наш Дніпро, свідок не таких ще переворотів! Поза Дніпром розгорталася безмірна далечінь рідної мені Чернігівщини. Я довго, довго сидів, милувався краєвидом, образи минулого мого краю один за другим виникали перед моїми очима; я намагався уявити собі його майбутнє. Я відчував, що починаю якусь нову сторінку в історії мого народу і хотілося усвідомити собі всі обставини цього початку. Хай буде, що буде, а йти на це діло я мушу. Потраплю врятувати мій край – буду щасливий, не здолаю цього зробити – буду мати чисту совість, бо не маю я особистих цілей». (Зі спогадів П. Скоропадського; друк. за: Історія України в особах: ХІХ – ХХ ст. / І. Войцехівська (кер. авт. кол.), А. Абліцов, О. Божко та інш.- К.: