amid2003
20.03.2020 05:52

Внутрішня і зовнішня політика в румунії в 20-30 роках 20 століття

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
borkunovanasta
14.09.2022 13:51
В мае 1873 года президентом Франции стал маршал Мак-Магон. 
В 1875 года была принята Конституция Третьей республики. 
В 1879 г. гимном республики сделали «Марсельезу» , а через год 14 июля объявили всенародным праздником. Символом свободной республики стала «Марианна» - красивая женщина во фригийском колпаке. Ее изображение можно было видеть на марках и монетах. 
В июле 1880 г. были амнистированы коммунары (осуждённые участники Парижской коммуны) . 
Был принят закон о свободе печати и собраний. Издаются сотни газет и журналов, отражающие взгляды всех политических партий. Стены зданий в больших городах заклеиваются плакатами и рекламой. В Париже, например, стены домов «продавали» с торгов, и желающие использовать их для рекламы платили большие деньги. На улицах воздвигаются афишные тумбы. Разрешено создание легальных рабочих союзов. Проведены реформы судебного аппарата, местных органов власти и т. д. 
0,0(0 оценок)
Ответ:
Danilka9696
17.08.2020 23:30

Відповідь:

ІІ та IV Думи

З червня 1907 р. Микола II видав новий виборчий закон, який забезпечував цілковиту перевагу в новому складі Думи поміщикам і представникам буржуазії. У III і IV Думах офіційно українських фракцій не було. Причиною цього став антидемократичний виборчий закон, прийнятий урядом П. Столипіна, репресивна політика центральної та місцевої адміністрації щодо всіх демократичних, національних партій, тиск на виборців під час голосування. Серед депутатського корпусу 29 депутатів чітко позиціонували себе як захисники національних інтересів України. Однак такої кількості виявилося замало для створення у Державній Думі самостійної української фракції.

Однак, існувала неформальна група українських депутатів. А на засіданнях III і IV Дум обговорювалися питання про українську мову і виділення Холмщини в окрему російську губернію. В III Думу за підписом 37 депутатів було подано законопроект про запровадження української мови у початковій школі паралельно з російською, видання підручників та книжок з урахуванням українських умов, використання української мови в сільських судах. Проте він не був прийнятий. У лютому 1914 р. у доповіді міністру внутрішніх справ полтавський губернатор Багговут рекомендував залучати в українських губерніях на посади вчителів, інспекторів, ректорів, священиків тільки великоросів; звільняти з посади усякого вчителя, який виявляє прихильність до українського; субсидувати газети в Києві, Харкові, Полтаві, Катеринославі для боротьби проти українців; викорінювати використання назв «Україна», «український», доводити, що «Україна» — це окраїна держави в минулі часи тощо.

Для посилення антипольської та антиукраїнської політики III Дума прийняла закон про виділення Холмщини. Ним передбачалось територію з українським населенням відокремити в губернію. На думку авторів проекту, цей крок підривав польський вплив і полегшував асиміляторську політику російського уряду щодо українців.

В Четвертій Думі існувала група українських депутатів, одним з лобістів якої був Михайло Родзянко. На захист українців виступили представники різних політичних сил, зокрема конституційний демократ П. Милюков, трудовик В. Дзюбинський, соціал-демократ Г. Петровський. Було порушене питання про автономію України, яке здобуло підтримку з боку відомих політичних діячів, депутатів О. Керенського, П. Милюкова, Г. Петровського, А. Шингарьова. Професор С. Іванов вимагав заснування українознавчих кафедр в університетах, а єпископ Никон — введення української мови у школах.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота