kovmihser228
03.02.2021 15:18

с контрольной Дати повну та аргументовану відповідь на питання :
1. Які спільні риси мала політика Російської та Австро-Угорської імперій щодо українського населення в роки Першої світової війни?
2. Яке історичне значення мав Акт злуки УНР і ЗУНР?
3. Визначте позитивні та негативні моменти в діяльності Павла Скоропадського.
4. Назвіть причини поразки Директорії.

5. Опрацюйте текст документа й дайте відповіді на запитання.

Із Декларації Директорії УНР:
«Героїчним поривом українського озброєного трудового народу зметено з лиця землі української руйнуюче поміщицько-монархічне панування — гетьманщину.
До повного вирішення земельної реформи Директорія Української Народної республіки оголосила: всі дрібні селянські господарства і всі трудові господарства залишаються в користуванні попередніх їх власників непорушними, а решта земель переходить у користування безземельних і малоземельних селян, насамперед тих, хто пішов у військо республіки для боротьби з бувшим гетьманом.

Відновлено восьмигодинний робочий день, право коаліцій і страйків, а також усю повноту прав робітничих фабричних комітетів.

Директорія є тимчасова верховна влада революційного часу. Влада в Українській Народній республіці має належати лише класам працюючим — робітництву й селянству. Так звані «пануючі класи», класи земельної, промислової буржуазії, за сім місяців свого панування в Україні доказали свою цілковиту нездатність і надзвичайну шкідливість для всього народу і управління державою. З боку революційного правительства було би злочинством допустити ці класи до участі в управлінні країною.
Директорія вважає своїм обов’язком взяти під керування УНР головні галузі української промисловості і направити господарство в інтересах працюючих класів, а не малої групи класу великовласників.
У сфері міжнародних відносин Директорія стоїть на ґрунті цілковитого нейтралітету і бажання мирного співжиття з народами всіх держав».
Запитання
1. На розв’язання яких першочергових проблем була спрямована внутрішня
й зовнішня політика Директорії?
2. Чиї інтереси вона відображала?
3. Як ви вважаєте, чи можна було здійснити таку програму дій наприкінці
1918 р.? Чому?

6. Тестові завдання закритого й відкритого типу

1. Які події відбулись до початку Першої світової війни?
1) Створення першого монополістичного об’єднання в Україні;

2) створення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства;

3) створення першої політичної партії Наддніпрянської України;
4) початок земельної реформи П. Столипіна;
5) створення Головної української ради;
6) проведення Всеукраїнського Національного конгресу;
7) створення Союзу визволення Україн

2. Позиція якої організації подана в нижченаведеному уривку документа? «...Перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою. І чим скорішою буде поразка Росії, тим швидше виб’є година визволення України... Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!»
А Головна українська рада;
Б Революційна українська партія;
В Товариство українських поступовців;
Г Карпато-руський визвольний комітет.

3. Внаслідок яких подій Першої світової війни з’явилося звернення до місцевого населення, уривок з якого подано нижче?
«Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила і Романа, скинувши ярмо підняти стяг єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені російські брати. не вважаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили шваби, зверніть меч свій на ворога, а серця свої до Бога з молитвою за Росію, за Російського Царя».
А Галицької битви;
Б Брестського миру;
В Карпатської операції;
Г Брусиловського прориву.

4. Якого року розгортались події, про які йдеться в нижченаведеному уривку з книги?
«Загалом, від 22 травня до 30 липня дорученими мені. завершилась операція армій Південно-Західного фронту з оволодіння. надзвичайно укріпленою ворожою позицією. На півночі фронту нами було взято назад значну частину

нашої території, а центром і лівим флангом знову завойовано частину Східної Галичини й усю Буковину. Безпосереднім результатом цих удалих дій був вихід румунії з нейтрального становища та приєднання її до нас».
А 1914 р.;
Б 1915 р.;
В 1916 р.;
Г 1917 р.

5. Назвіть історичну особу, про яку йдеться в нижченаведеному уривку з історичного твору.
«...У вересні 1914 року російські окупанти Галичини депортували його в російський монастир, оскільки їм була відома його роль як духовного натхненника галицьких українців, і вони боялися, що він може дати привід до заворушень у провінції».

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
↓
Популярные вопросы:
Ответ:
Сніжана111
18.05.2022 13:26

К концу XVII — началу XVIII века Шведская империя была господствующей державой на Балтийском море и одной из ведущих европейских держав. Территория страны включала значительную часть побережья Балтики: всё побережье Финского залива, современную Прибалтику, часть южного побережья Балтийского моря. В 1697 году Швецию возглавил пятнадцатилетний Карл XII, и юный возраст монарха дал повод соседям Швеции — Датско-норвежскому королевству, Саксонии и России — рассчитывать на лёгкую победу и реализовать свои территориальные претензии к Швеции. Эти три государства образовали Северный союз, инициатором которого был курфюрст Саксонии и король польский Август II, который хотел подчинить себе входящую в Швецию Ливонию (Лифляндию), что позволило бы ему упрочить свою власть в Речи Посполитой[11]. Ливония оказалась в руках Швеции по Оливскому мирному договору 1660 года.

Данию подталкивало к конфликту со Швецией давнее соперничество за господство на Балтийском море. В 1658 году Карл X Густав разбил датчан в ходе похода в Ютландию и Зеландию и отторг часть провинций на юге Скандинавского полуострова. Дания отказалась от сбора пошлины при проходе судов через Зундский пролив. Кроме того, две страны остро соперничали за влияние на южного соседа Дании — герцогство Шлезвиг-Гольштейн.

Русский царь Пётр I последним присоединился к Северному союзу после переговоров с Августом, что было оформлено Преображенским договором. Территориальные претензии России к Швеции включали прежде всего Ингрию и Карелию, которые были отторгнуты Швецией в Смутное время по Столбовскому договору 1617 года, но распространялись и на земли Ливонии, о подвластности которых Руси в XI — начале XIII вв. помнили по летописям и считали их древними «отчинами» русских государей. В ходе войны 1656—1658 годов была сделана попытка возвратить эти земли, и русским войскам удалось временно оккупировать Ингрию и восточную часть Лифляндии: были захвачены Ниеншанц, Нотебург и Динабург; была осаждена Рига. Однако возобновление войны с Речью Посполитой вынудило Россию подписать Кардисский мирный договор и вернуть Швеции все завоёванные земли.

К началу Северной войны единственным портом, обеспечивающим Русскому государству торговые отношения с Европой, был Архангельск на Белом море; нерегулярная и тяжёлая навигация в Белом море осложняла торговлю, в дополнение к значительному отставанию в области мореплавания и судостроения.

Получение выхода к Балтийскому морю было для России важной экономической задачей.[12]

Дополнительным фактором вступления России в войну послужило окончание войны с Турцией. 3 (14) июля 1700 год был заключён Константинопольский мирный договор, 18 (29) августа был объявлен окончательный мир с Турцией, а 19 (30) августа Россия объявила войну Швеции. Одновременно был издан указ о конфискации всех шведских товаров, находящихся в Москве, в пользу русской казны, а шведский посланник в Москве был арестован[13].

Как повод для объявления войны, были указаны «неправды и обиды», в особенности личная обида 1697 года, когда Петра I, путешествующего по Европе, шведы холодно приняли в Риге[14][15]. При этом территориальные притязания не упоминались[16]:

0,0(0 оценок)
Ответ:
Iilya9330
06.10.2022 04:02
В конце июня – первой половине июля 1941 г. развернулись крупные оборонительные сражения. На центральном направлении была захвачена вся Белоруссия. Более двух месяцев продолжалось Смоленское сражение. На северо-западном направлении – занята Прибалтика, блокирован Ленинград (блокада – 900 дней). На юге до сентября 1941 г. велась оборона Киева, до октября – Одессы, оккупированы Молдавия и правобережная Украина.Причины временных неудач Красной армии:-        экономические и военно-стратегические преимущества Германии;-        опыт ведения современной войны и превосходство немецкой армии в техническом оснащении;-        просчеты сталинского руководства в оценке реальной военной обстановки;-        перевооружение Красной армии не было завершено к началу войны;-        репрессии против командного состава Вооруженных Сил СССР накануне войны;-        слабая профессиональная подготовка командного состава.В конце сентября – начале октября 1941 г. началась немецкая операция «Тайфун», нацеленная на взятие Москвы.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота