Відповідь:
Впродовж тисячі років після падіння Риму (500-1500 рр.) християнська Церква була єдиним духовним та релігійним монополістом в межах Європейського континенту. Поступово здобуваючи свій авторитет, Церква, вже як суспільна та політична організація, ідеологічно змінила пріоритети в усіх сферах суспільної діяльності, впроваджуючи власну концепцію морально-етичних норм.
Характерна ознака західноєвропейської середньовічної цивілізації полягає в тому, що релігія є домінуючим чинником розвитку суспільства. Протягом середніх століть відбулася остаточна християнізація Європи. Почався цей процес у районах Середземномор'я. В IV-V століттях у результаті економічних, політичних, культурних розходжень західна римська імперія й східна римська імперія мають свої відмінності.
Але ці відмінності різко загострилися й виявилися в ІХ - Х століттях. В 1054 році остаточно відбувся розкол церков, що одержав назву схизма. Церкви розкололися на католицьку й православну. Відповідно і Європа розкололася по конфесіональній ознаці. Західна, північна, центральна Європа пішла за Римом. Європа стала католицькою. Південно-східна, східна Європа пішла за Константинополем.
В католицькій церкві з самого початку зложилася жорстка централізація влади. Величезний вплив у ній належав римському єпископові. Який одержав починаючи з V століття найменування "папа". Рим вважався містом апостола Петра. Який був хоронителем ключів від раю. Римський папа привласнив собі право бути приймачем апостола Петра. Землі папи ставали вотчиною святого Петра. В VIII столітті утворилася папська держава. У цю державу ввійшла римська область.
Пояснення:
Франция к концу 18 века представляла собой абсолютную монархию с феодальной знатью (аристократией), возглавляемую королем Людовиком XVI Бурбоном. Страна находилась в глубоком финансовом кризисе, вызванном как участием Франции в поддержке Американской революции, так и рядом мелких обстоятельств, в частности холодной зимы 1788-89 года, погубившей урожай винограда и повлиявшей на производство вина, а также снижение производства шелка, повлиявшие на рост безработицы и недовольства в стране. Кроме того, торговый договор с Англией открыл доступ на французский рынок английским товарам, которые были и без того конкурентно и оставляли за бортом французского производителя. В стране появлялся третий класс - кроме аристократии и духовенства - буржуазия, нуждавшийся в динамичном росте, но сталкивавшийся с сопротивлением королевской власти и духовенства, видевшими в буржуазии своего врага. Все эти факторы свершению революции во Франции.
