Відповідь:
Хресто́ві похо́ди — у середньовіччі військові експедиції християн, що дали Богові обітницю звільнити Святу Землю від мусульманського гніту, що тривали у XI—XV століттях. У широкому сенсі — усі військові кампанії християн, які заприсяглися боротися проти «невірних»: мусульман, язичників, єретиків, відлучених від Церкви тощо. Оголошувалися через проповідь і передбачали єднання усіх християнських правителів і народів під егідою Святого Престолу. Кожен учасник-доброволець складав обітницю і отримував знак хреста на одяг з рук папи або його представників. Хрестоносці мали право на індульгенції та тимчасові привілеї: непідсудність світській владі, недоторканість особи або майна, тощо. Найвідомішими є так звані Східні походи за звільнення та захист Єрусалима, серед інших — Реконкіста та кампанії християн Піренейського півострова проти маврів (XI—XVI ст.), Північні походи проти балтійських язичників (пруссів, литовців), походи проти альбігойців, кампанії проти Джона Безземельного чи Фрідріха ІІ (ХІІІ ст.).
Хрестові походи - серія військових походів з Західної Європи, спрямованих проти мусульман, язичників, православних держав і різних єретичних рухів. Метою перших хрестових походів було звільнення Палестини [1], в першу чергу Єрусалиму (з Гробом Господнім), від турок-сельджуків, проте пізніше хрестові походи велися і заради навернення в християнство язичників Прибалтики, придушення єретичних і антиклерикальних течій у Європі ( катари, гусити і так далі) або вирішення політичних завдань тат.
Назва " хрестоносці "з'явилося тому, що учасники хрестових походів нашивали собі на одяг хрести. Вважалося, що учасники походу отримають прощення гріхів, тому в походи відправлялися не тільки лицарі, але і прості жителі і навіть діти
