Кроссворд на тему Развитие искусства, печати, библиотечные дела в начале ХХ век Общее слово Искусство по вертикали

У ранній Новий час значна частина людства здійснила нечуваний за значенням і важливістю стрибок у своєму розвитку, залишивши в минулому «славне» Середньовіччя. Зміни торкнулися всіх сторін організації людського суспільства та його повсякденного життя. Настав час підбивати підсумки.

Варто пригадати! 1. Які країни Західної Європи у XVIII ст. слід вважати найбільш розвинутими? 2. У чому, на ваш погляд, полягають причини відставання країн Сходу від розвинутих європейських країн? 3. Які наукові відкриття раннього Нового часу, на вашу думку, можна назвати революційними?

Світ у Новий час.

Завдяки Великим географічним відкриттям у світі майже не залишилося земель, невідомих людству. Були встановлені зв’язки між більшістю цивілізацій Європи, Азії, Африки та Америки. Проте саме в Новий час стає зрозумілим, що країни Європи випереджають інші держави за економічним розвитком та військовою міццю, тому європейці почали не тільки торгувати з іншими країнами Америки, Африки та Азії, але й захоплювати їхні землі. Уже в XVI ст. виникають перші колоніальні імперії — Іспанська та Португальська. Згодом колонії почали захоплювати інші країни Західної Європи — Англія, Франція, Нідерланди. За рахунок захоплення Сибіру значно зросли володіння Росії, яка перетворилася на найбільшу за площею державу світу. Правителі європейських держав дивилися на весь інший світ, як на власну «законну» здобич та джерело прибутку.

Молода держава Сполучених Штатів Америки, яка виникла в боротьбі з Англією, намагалася зберегти незалежність та демократичний устрій. Крім того, багато зусиль докладалося на освоєння безмежного простору земель, які в доколумбові часи належали індіанцям. Рабство й ставлення до чорношкірих рабів розкололи американське суспільство навпіл. Здавалося, що громадянська війна була неминучою.

На відміну від Європи, великі держави Сходу не брали участі в завоюванні світу. Розвиток цих країн гальмувало панування традиційних економічних відносин, релігійні забобони та необмежена влада монархів. Навіть Османська імперія, яка ще в XVII ст. становила загрозу для європейських столиць, наприкінці наступного століття вже не могла змагатися з європейськими імперіями й почала втрачати свої володіння.

Утвердить законом тот факт, что ребенка обязаны обучать родители, в Афинах не догадались. Собственного говоря - этого и не требовалось. Общественное мнение, неписанные законы в обществе, заставляли гражданина Афин заниматься обучением и воспитанием своих детей.К концу 5 века до н.э. в Афинах не было ни одного свободного человека, который бы не умел писать и читать. В это же время стали организовываться школы. Афиняне считали необходимым дать ребенку интеллектуальное, музыкальное и физическое воспитание. Важным считали одновременное физическое и умственное воспитание. Афиняне стремились к полному всестороннему раскрытию человека. Главной стимулирующей силой при воспитании молодежи были благородные соревнования. Принцип состязательности - агонистика. Соревнование отдельных личностей и групп в различных областях жизни с целью достижения наилучшего результата.В соответствие с задачами воспитания мальчикам в Древних Афинах полагалось иметь трех учителей: грамматиста, кифариста и педотриба.Грамматист - учитель грамоты обучал детей чтению и письму, давая им основные понятия о счете. Тетрадями служили деревянные таблички, покрытые воском, на которых дети острыми палочками чертили буквы и фразы. Когда они овладевали искусством чтения и письма, то переходили к изучению старых писателей, среди которых важное место занимали Гомер и Эзоп. Ученики разучивали стихотворения законодателя Солона, сочинения Феогнида, гимны в честь богов, исполняемые во время ритуальных праздников.Исполнение гимнов проходило под аккомпанементы лиры или кифари. Игре на этих инструментах обучал кифарист, пели песни и гимны – соло или хором.Основная цель физического воспитания - подготовить юношу для военной службе. В 4 веке до н.э. военная служба продолжалась 4 года, с 18 лет. После года военной подготовки военнослужащие (эфибы) несли службу в пограничных районах.Эфибы давали присягу, что не опозорят доверенного им оружия, не бросят товарища в беде и будут защищать свою Родину. Во время военной подготовки предусматривалось также дальнейшее обучение музыке и участие в государственных торжествах.В четвертом веке для обучения детей стали привлекать учителей мудрости - философов. В основном речь идет о софистах. Они обучали детей не только риторике - искусству произнесения речей, но и искусству спора, во время беседы излагали основные понятия об устройстве мира.Под руководством петотриба - учителя гимнастики дети состязались в беге, прыжках, метании копья и диска. Здесь дети проявляли особый энтузиазм, так как их ждали в будущем различные спортивные соревнования, победа в которых была почетна.