1.Лжедмитрия ll поддерживали Болотников, тушинцы, бояре, но не получив от Лжедмитрия ничего бояре вернулись к Василию Шуйскому, за это их называли "тушинских перелетов". Болотникова сначало поддержали дворяне и Прокопий Ляпунов, но позже они перешли на сторону Шуйского.
2. 4 ноября 1612 г. воины народного ополчения под предводительством Кузьмы Минина и Дмитрия Пожарского штурмом взяли Китай-город, освободив Москву от польских интервентов
3.Основные последствия Смуты для развития экономики и хозяйства России: хозяйственная разруха, нарушение торговых отношений, сокращение численности населения.
4. В XVII в. в Россию ввозились товары: сукна, х/б и шелковые ткани, цветные металлы, оружие, пряности, краски, бумагу, чай. Вывозились из России кожи, сало, поташ пеньку, смолу. Хлеб – по особому разрешению.
5. Основные черты в развитии сельского хозяйства России в XVII в.:
- восстановление после опричнины и Смуты
- бедность крестьян (бобыли – те, кто не имел скота, орудий труда, денег)
- появление денежного оброка в некоторых хозяйствах помещиков
- специализация отдельных районов страны по производству сельскохозяйственной продукции
- появление у зажиточных крестьян и горожан собственных предприятий – кузниц, мыловарен, кожевенные заведения.
6 Во многом из-за тяжелых последствий Смуты в XVII в. Россия в своем экономическом развитии отставала от большинства стран Европы. Тем не менее именно в это время формировался всероссийский рынок, а в экономике и и хозяйстве страны появились зачатки рыночных отношений. Однако рыночные отношения тормозились крепостным правом и контролем со стороны государства. В XVII в. подъем экономики сопровождался оформлением крепостного права в России.
7. Восстание Степана Разина можно назвать многонациональным. «В числе участников выступления были не только казаки и русские крестьяне, но и представители других народов Поволжья: чуваши, марийцы, татары, мордва»
8. Жилье знатных людей в России в XVII в. по своему укладу повторяло царский двор в миниатюре. Мебель традиционная украшалась росписями и резьбой, но появились и новые предметы мебели – кресла. Также - ковры, картины, зеркала, книги.
Тепло в российском климате в домах знати обеспечивалось тем, что топили печь, которая всегда располагалась в центре жилища и украшалась изразцами.
9.Быт русских людей в XVII в. Быт богатых горожан в XVII в. отличался от предыдущего периода: появились «белые избы и горницы» (дым от печи выводился в трубу). Убранство жилища гораздо скромнее, чем жилища первого сословия. Мебель: лавки, сундуки, столы. Быт посадских людей победнее был близок к быту крестьян. Крестьянские дома – избы топилась по-черному, дым выходил через отверстие в крыше, обстановка скудная – лавки и стол. Здесь зимой находился мелкий домашний скот. В рацион питания крестьян входили зерновые – рожь, овес, пшеница овощи – капуста, морковь, свекла, редька, огурцы, репа, а также рыба, очень редко мясо.
10.Быт посадских людей от крестьянского практически ничем не отличался, если это бедные посадские жители. Горожане побогаче жили по-другому: появились «белые избы и горницы» (дым от печи выводился в трубу). Убранство жилища гораздо скромнее, чем жилища первого сословия, но было несколько помещений – дом, хозяйственные постройки, клети, баня, сарай.
Завершився процес централізації влади у формі абсолютної монархії, цьому сприяли форма державного управління сенс яких полягав у створенні адміністративної системи деєю централізму. Створюється ієрархічна система. Реформа органів влади на місцях (Перша губернська реформа) по ній Росія ділилася на 8 губерній, а губернії ділилися на повіти, на чолі губернії стояв губернатор, який володів: судової, адміністративної, поліцейської, фінансової владою, він відповідав за набори в армію, за розшук втікачів, за забезпечення продовольства в армії і за збір податків. У 1711 році замість Боярської думи був утворений урядовий сенат, з 9 чоловік призначаються монархом, це був вищий орган влади в країні. Він направляв роботу всіх державних установ в країні займався комплектування армії розвитком торгівлі, промисловості, фінансів. З 1717-1718год накази були замінені колегіями, колегії було всього 11, а у свій час 12, колегії мали чітко розмежовані сфери діяльності і обов'язки, свої функції вони здійснювали по всій країні військова колегія ведовала справами армії, адміралтейства колегія - займалася флотом, камер - колегія - фінансами, ревізійної служби -коллегія - контролем використання коштів в країні, комерц -коллегія - торгівлею, юстиц - колегія - законодавством. біг-колегія (біг-кора або камінь) -Промисловий.
У 1721 році був створений Священний Синод - церковна колегія, колегія яка ведовала справами церкви. в результаті цього було скасовано патріаршество в Росії Церква стала частиною державного апарату, зараз церква відділена від держави. У 1719 пройшла друга губернська реформа по яка все 8 губерній були розділені на 50 провінцій. У 1722 на чолі сенату був поставлений генерал прокурор. Надалі з'являються посади прокурорів. У 1 чверті 18 століття з'являється регулярна армія. Армія формується на основі рекрутських повинностей (1705) в рекрути брали 1 людини з 20 селянських дворів на довічну службу. У 1716 був введений військовий статут - закон життя армії. У 1704 в Петербурзі почалося будівництво адміралтейства і верфей, на яких будували кораблі Балтійського флоту. До цього кораблі будувалися в районі Воронежа і в Архангельську. У 1720 році Петро 1 написав Морський статут, який був законом життя флоту, в 1721 сенат завітав Петру 1 титул імператора, Росія стала імперією.
Объяснение:
внутрішня політика
