Боярское правление(дайте оценку)

Відповідь:

вот

Пояснення:

1199 р. (або 1201 р.) – народився Данило Романович;

1205 р. – Роман Мстиславич був убитий поляками, і малолітнього Данила Романовича проголосили галицько-волинським князем;

1206 р. – Данило разом з матір’ю і братом Васильком втекли з Галича у Володимир-Волинський, потім – в Польщу, а з неї – в Угорщину;

1210 р. – молодий князь разом з угорцями захоплює Перемишль і Звенигород, а незабаром відновлює свої права на все князівство. Однак ужитися з боярами не зміг;

1211 р. – Данило знову біжить до Угорщини;

1212 р. – він повернувся в Галицьку Русь і влаштувався в Кам’янці, де деякий час княжив спільно з братом Васильком і матір’ю;

1213 р. – Данило за до тепер уже польського війська захопив і Володимир-Волинський, де його підтримали всі бояри його батька;

1217 р. – князь Волинський захопив Берестій, Угровськ, Верещин, Столпьє, Комов і “всю Україну”,

1219 р. – Данило став самостійним князем, і його королева-мати Анна пішла у монастир. У тому ж році молодий князь поріднився з галицьким володарем Мстиславом Удатним, одружившись на його дочці Анні;

1220 р. – польський король Лешко Білий, посварившись з Мстиславом, вигнав його з Галича і посадив там угорського королевича;

1221 р. – князь Волинський Данило разом з тестем повернули останньому Галицький престол;

1223 р – Данило Романович з військом бере участь в битві на р. Калка;

1227 р – Пересопницький князь Мстислав Німий робить Данила опікуном свого сина Івана, передаючи владу над його землями;

1227-1229 рр. – Данило бере активну участь в князівських міжусобицях. Свариться і мириться зі своїм тестем Мстиславом Удатним;

1229 р. – бере участь в черговому розбраті у Польському королівстві. Захоплює м. Каліш;

1230-1232 рр. – Данило і Василько воюють проти угорців, відвойовуючи у них Галич;

1233 р – Данило за підтримки місцевих бояр все-таки зайняв батьківський трон в Галицькому князівстві;

1234 р. – Данило необачно втрутився в боротьбу інших українських князів, в результаті чого чернігівський князь Михайло Всеволодович зайняв Галич;

1237 р. – син Романа Мстиславовича знову повернувся в головне місто Галичини, і ворота знову відкрили йому місцеві бояри;

1238 р. – князю Данилу нарешті вдалося возз’єднати Галицьку і Волинську землі під своєю владою. Володимир-Волинський він віддав брату Васильку, а місцем своєї резиденції зробив Галич;

1239 р. – зумів приєднати до своїх володінь Київ;

1240-1241 рр. – монголо-татари спустошують землі Галицько-Волинського князівства;

1241-1245 рр. – Ростислав Михайлович Чернігівський кілька разів зазіхає на галицькі землі;

1245 р. – Данило Романович і Василько остаточно розбили Ростислава в Ярославській битві на р. Сан;

1249-1250 рр. – Данило зробив довгу подорож до столиці Золотої Орди, де отримав від хана Батия ярлик на правління;

1254 р. – під впливом своїх західних союзників Данило Галицький все ж погодився прийняти королівський вінець і був коронований в Дрогочині. Папа оголосив хрестовий похід проти татар, але на його звернення ніхто не відгукнувся. Данило Романович, зберігши титул короля, припинив зносини з Ватиканом і почав готуватися до опору власними силами;

1256-1257 рр. – Данило, скориставшись чварами серед монгольської знаті, почав повстання проти ординського ярма. Він завдав кілька поразок хану Куремси, відігнав його війська від Луцька. Однак слідом з’явився хан Берендей і повністю придушив повстання Данила. Сам князь змушений був сховатися в Польщі;

1262 р. – литовські війська князя Міндовга напали на Галицьке князівство. У бою з ними загинув син Данила Роман;

1263 р. – Данило Романович зумів помститися литовцям, розбивши союзне їм плем’я ятвягів;

1264 р. – князь Данило Галицький помер.

Реформы во франции :
Термидорианский переворот 1794 и 1799 г. Сенатус-консульты 1802 и 1804 гг.
Вторая республика во Франции. Конституция 1848 г. Вторая империя.
Третья республика во Франции. Конституционные законы 1875 г.
Установление четвертой республики во Франции. Конституция 1946 г. Переход к пятой республике.
Первая конституция Франции 1791 г.
Первая республика во Франции. Конвент. Якобинская диктатура. Ликвидация феодальных прав.
 Реформы Великобритании:
ПАРЛАМЕНТСКАЯ РЕФОРМА 1832 ГОДА В АНГЛИИ.
Движение за реформу парламента в Соединенном королевстве Великобритании и Ирландии получило в конце 20-х гг. XIX в. новый импульс. В российской историографии (например, работы Т.С. Соловьевой) 1828-32 гг. в Англии рассматриваются как “конституционная революция”. Брожение началось в Ирландии. Ирландская католическая ассоциация во главе с Даниелем О’Коннелом и Ричардом Шейлом развернула широкую агитацию за эмансипацию католиков - за равенство конституционных прав между католиками и протестантами. Существовавший в Ирландии избирательный ценз в 40 шилл. давал право католику участвовать в выборах, но, чтобы стать членом парламента, ему требовалось принести в письменном виде присягу верховной власти, от чего протестанты были избавлены. Неравенство проявлялось во многих сторонах общественной жизни, в отправлении судебных дел, в армии. Так, в 1828 г. судебные дела вели 2023 протестанта и только 39 католиков. Массовые выступления за эмансипацию католиков были первым организованным движением в Ирландии в общей борьбе за конституционные права. Ассоциация получила всенародную поддержку: каждый католик приносил один пенни в месяц к дверям церквей.

Реформы в Испании:
Посрамлены политологи, убеждавшие общественность Европы, будто правительство социалистов в Испании не пойти на либеральные реформы даже в условиях жесточайшего финансово-экономического кризиса. Непопулярные среди испанцев меры, последовательно принимаемые кабинетом министров во главе с Хосе Луисом Родригесом Сапатеро, свидетельствуют об обратном.После трудных переговоров в начале февраля глава правительства подписал «Социальный пакт» с руководителями крупнейших профсоюзов страны и отраслевых объединений. Документ предусматривает ужесточение условий коллективных договоров и увеличение возраста выхода на пенсию на два года – до 67 лет. Правда, это решение полностью вступит в силу лишь в далеком 2027 году, но важен сам факт, который показывает лидерам ведущих стран ЕС стремление Испании отказаться от «сладкой жизни» за счет Германии и других «локомотивов» этого интеграционного объединения. А значит, испанцам можно будет рассчитывать на дополнительную финансовую Брюсселя.