Сенат в Римской империи подченялся императору
Объяснение:В период империи власть сената всё более ограничивалась, сосредоточиваясь в руках императора, хотя формально сенат продолжал считаться одним из высших государственных учреждений. На самом деле, сенат превратился в собрание представителей знатных семейств, не имеющее большого политического влияния. Постановления сената сохранили силу законов, но принимались обычно по инициативе императора. Начиная с Октавиана Августа, фактический император Рима носил титул «принцепс» — то есть «первый из сенаторов».
Суть кримсько-турецького договору 1478 року.1459 р. на соборі в Москві де-факто було утворено самостійну Російську православну церкву (остаточно цей процес дістав канонічне завершення 1589 р., коли було утворено Московський патріархат). Відтоді митрополитів Московських та всієї Русі почали обирати без огляду на Царгород (хоча обраний митрополит Іона був останній з тих, хто, прийнявши сан митрополита Київського, мав кафедру є Москві). Цій непересічній, як показала історія, події передувала розтягнута на кілька століть драма з духовним самовизначенням поділених кордонами кількох держав православних Східної Європи. Саме тоді оформилися ментальні відмінності російської й української церков. Але занурюючись в історію далеких часів, найбільш цікаво гати рушійні сили тих процесів та мотиви дійових осіб. Тоді щоразу ловиш себе на спробі провести паралелі між минулим і сьогоденням, коли на наших очах точиться боротьба навколо ідеї єдиної Помісної православної церкви в Україні.
1459 р. на соборі в Москві де-факто було утворено самостійну Російську православну церкву (остаточно цей процес дістав канонічне завершення 1589 р., коли було утворено Московський патріархат). Відтоді митрополитів Московських та всієї Русі почали обирати без огляду на Царгород (хоча обраний митрополит Іона був останній з тих, хто, прийнявши сан митрополита Київського, мав кафедру є Москві). Цій непересічній, як показала історія, події передувала розтягнута на кілька століть драма з духовним самовизначенням поділених кордонами кількох держав православних Східної Європи. Саме тоді оформилися ментальні відмінності російської й української церков. Але занурюючись в історію далеких часів, найбільш цікаво гати рушійні сили тих процесів та мотиви дійових осіб. Тоді щоразу ловиш себе на спробі провести паралелі між минулим і сьогоденням, коли на наших очах точиться боротьба навколо ідеї єдиної Помісної православної церкви в Україні.
Объяснение:
