У чому особливості Софійської абетки
ів

Наддніпря́нська Украї́на, також Наддніпря́нщина, Придніпрянщина, Подніпро́в'я — історично-географічна частина України, яка початково включала в себе центральні і північні області України з центром в Києві, себто лишень Середню Наддніпрянщину. Давній український географічний та історичний край. Визначається долиною річки Дніпро. Антропологічно переважно належить до центральноукраїнської області, окрім Нижньої Наддніпрянщини де певною мірою присутній вплив іранського компоненту[1].

Займає землі по ліву і праву сторони Дніпра, що лежать в безпосередній долині Дніпра і долинах (басейни стоку) малих і середніх річок-притоків Дніпра, а також наближені землі великих приток (Прип'ять, Десна).

Розділяється на Верхню, Середню та Нижню Наддніпрянщину.

Российский архитектор итальянского происхождения, академик архитектуры Императорской Академии художеств. Наиболее яркий представитель так называемого елизаветинского барокко. Сын обрусевшего итальянца Бартоломео Карло Растрелли. Все особенности и компоненты «елизаветинского стиля» наиболее ярко проявились именно в творчестве Растрелли, можно даже сказать, что понятия елизаветинский стиль русской архитектуры и индивидуальный стиль архитектора Растрелли — понятия тождественные. Растрелли это и стиль и школа одновременно: «Могучая фигура Растрелли олицетворяет собой почти всю русскую архитектуру елизаветинского времени – середины XVIII века. Это звучит парадоксально, но именно итальянцу Растрелли было суждено внести на своих плечах русскую архитектуру в классическую Европу. Всё, что было сделано им в России, стало достоянием одновременно русской и европейской культуры 1740-х —1760-х годов»