Религиозные (фр. Guerres de Religion) или гугенотские войны — серия затяжных гражданских войн между католиками и протестантами (гугенотами), которые раздирали Французское государство при последних королях династии Валуа, с 1562 по 1598 годы. Во главе гугенотов стояли Бурбоны (принц Конде, Генрих Наваррский) и адмирал де Колиньи, во главе католиков — королева-мать Екатерина Медичи и могущественные Гизы. На ход событий во Франции пытались влиять её соседи — королева Англии Елизавета Тюдор поддерживала гугенотов, а король Испании Филипп Габсбург — католиков. Войны закончились восшествием перешедшего в католицизм Генриха Наваррского на французский престол и изданием компромиссного Нантского эдикта (1598)
Українізація 1920-1930-х — тимчасова політика ВКП(б), що мала загальну назву коренізація[1] — здійснювалась з 1920-х до початку 1930-х років ЦК КП(б)У й урядом УСРР з метою зміцнення радянської влади в Україні засобами запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя, а також в адміністрації — як державної мови республіки, прийняття в члени партії та у виконавчу владу українців. Більшовики проголосили політику коренізації, яка мала тимчасовий характер, лише з тактичною метою стабілізації більшовицької влади в національних
