Читай
Объяснение:
житла й побуту шляхтичів;
— їхнього одягу та харчування;
— сімейного устрою та виховання дітей.
1) На одязі української знаті XVI ст. позначилися контакти з Польщею та Угорщиною. Українські шляхтичі почали вбиратися за зразками іноземної моди, поєднуючи елементи українського вбрання з польсько-литовськими й угорськими.
Чоловіче вбрання шляхти було барвистим. У тканинах переважали різні відтінки червоного, синього, зеленого кольорів. Вишукане вбрання декорували мереживом, комірами із перлами, золотою тасьмою, вишивкою шовковими і золотими нитками, ґудзиками з коштовним камінням. Одяг заможних городянок і шляхтянок вирізнявся, як і чоловічий, дорогими тканинами.
Одяг знаті і князів шили з привізних тканин: шовку, оксамиту, парчі, перетканої срібною або золотою ниткою. Верхній теплий одяг виготовляли із вичинених шкур свійських тварин, а також диких: ведмедів, лисиць, вовків, куниць, соболів, горностаїв. За книгою «Історія української культури»
Объяснение:
Головна руська рада - політична організація, заснована галицькими русинами, створена 2 травня 1848р., утворилась під час революції в Австрійській імперії, ставила за мету оборону прав українського народу. Головою був обраний єпископ Григорій Яхимович, пізніше Михайло Куземський. Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ, фінансових і т.д. Своєю діяльністю розвивала культурне життя українського населення: створили товариство "Галицько-Руська матиця", відкрили Народний дім у Львові у 1850 р ., а також друкували власну газету "Зоря Галицька". Ймовірно, діяльність організації розвивала українське населення в культурному плані і пробуджувала самосвідомість, потребу у власній державі.
Проті вже у 1851 р. діяльність організації була припинена.
