Сравнить две партии "Алаш Орда" и "Уш жуз" чей Лидер лучший?

15-м параграфе речь идёт о жителях средневековых Городов осенние городом было различным по-своему материальному достатку основная масса горожан была бедной перебивалась поденной работой Мишей свои горожан составляли бедные крестьяне перебравшиеся в город в городе жили ремесленники которые изготовляли предметы одежды посуды в оружение их уровень жизни было несколько выше чем у самых бедных хара Жан они стремились принимать участие в управлении городом для этого необходимо было избирать свои делегатов городские советы этого этого права в большинстве Городов они были лишены купцы и богатым земледельцы составляли Наименьшую часть хара Жан но они управляли городом заседаю городских советов и раз про распоряжаюсь городской Кариной купцы и земледельцы рядом роднились у между собой формировали городскую знать патрициев в втором пункте параграфа рассказано о повседневной жизни горожан то время всего лишь несколько Городов не более сороко – 100 000 населения Лондон Константинополь большинство Городов населяло не более четыре 6000 человек существовали Городов с населением в одну 2000 человек основным занятием горожан были ремесла и торговли хотя и сельская хозяйства была в сфере их интересов и у горожан были огороды или за приделами городских стен участки земли где они выращивали необходимые продукты для себя город был окружен компостными стенами

Метою культурної революції було формування у свідомості мас певних стереотипів, які б зробили поведінку широких верств населення прогнозованою та контрольованою з боку органів радянської влади. В останні роки непу утверджувалися погляди на культуру як на один із напрямків соціалістичного будівництва — поряд з індустріалізацією та колективізацією сільського господарства. У сфері культури не вистачало інтелігенції, радянське керівництво залежало від так званих «буржуазних спеціалістів». Тому постало завдання створити власну інтелігенцію або змусити «буржуазних спеціалістів» робити те, що потрібне радянській владі. Незгодних чекали репресії.

Попри все, 1920-ті рр. були періодом небаченого розвитку, надій і сподівань в українській культурі. Недарма ті часи називають періодом відродження культури. Україномовна освіта та її підтримка з боку держави мали велике значення для розвитку національної культури. Однак головним поштовхом до відродження була революція, яка сповнила культурну діяльність відчуттям новизни, свідомістю звільнення від старого світу та його обмежень.