1. Яка суспільна верства на початку XIX ст. відігравала провідну роль у поширенні української національної ідеї у Східній Галичині та на Закарпатті? А Інтелігенція;
Б греко-католицькі священики;
В заможні селяни;
Г дрібні підприємці.
2.У яких українських землях упродовж першої половини XIX ст. відбулися селянські «холерні бунти»?
А Буковина;
Б Галичина;
В Закарпаття;
Г Поділля.
3.Укажіть дату видання альманаху «Русалка Дністрова» А1843 р.Б 1828 р.В 1837 р.Г 1848 р. 4.Укажіть, якітериторіїувійшли до складу Австрійськоїімперії на початку XIX ст.: АСхіднаГаличина, Буковина, Поділля БСхіднаГаличина, Буковина, Закарпаття
В СхіднаГаличина, Поділля
Г Закарпаття та СхіднаГаличина.
5.Найбільшим здобутком європейської «весни народів» для українського селянства на західноукраїнських землях? А отримало широкі виборчі права
Б було скасовано панщину
В отримало право на трудову еміграцію
Г було скасовано сервітути
6. Чим відомий Лук’янКобилиця?
А очолив повстання на Поділлі у 1848-1849рр.
Б очолив повстання на Закарпатті 1843-1844рр.
В очолив повстання на Буковині в 1843-1844 рр.
Г був засновником «Руської трійці» 7. Дайте визначення понять: «весна народів», «будителі».
8. Хто входив до складу «Руської трійці» (зазначте ім’я та прізвище трьох лідерів)
9.Встановіть хронологічну послідовність подій в українських землях у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — І половині XIX ст.
А Діяльність Головної руської ради; Б створення Товариства галицьких греко-католицьких священиків;
В проведення реформ Марії-Терезії та Йосифа II;
Г діяльність «Руської трійці». 10.

Встановіть відповідність між особою та фактами її життя.
1) І. Вагилевич;
2)Григорій Яхимович;
3) А. Бачинський.
А Учасник «Руської трійці», вчений, 1848 р. був у складі Руського собору
Б керівник селянського руху на Буковині в 40-х рр. XIX ст., депутат парламенту; Вперемишлбський єпископ, який очолив Головну руську раду.;
Гмукачівський єпископ, висловлював ідею щодо запровадження обов’язкового навчання дітей віком від 6 до 14 років. 11.Опишіть значення діяльності Головної руської ради.

Принципы правового государства были реализованы на практике при образовании США. Американский опыт интересен тем, что впервые в истории человечества концепция правового государства была воплощена в жизнь осознанно и целенаправленно, а также реализован эффективный механизм обеспечения свободы человека.

Теория правового государства наиболее полно была разработана в XIX веке. Наиболее значительными представителями теории правового государства были немецкие юристы Г. Еллинек и Л. Штейн. Термин Rechtsstaat введён в научный оборот Кантом. Среди видных сторонников теории правового государства были Б. Н. Чичерин, Б. Ф. Кистяковский, П. И. Новгородцев и другие. В XX веке теорию правового государства разрабатывали правовые позитивисты: Ганс Кельзен, Раймон Карре де Мальберг и другие.

Полное достижение принципов правового государства является идеалом, который недостижим, но к которому нужно стремиться. По мнению учёных, в настоящее время принципы правового государства в наибольшем объеме реализованы в большинстве европейских стран, а так же в США, Канаде, Австралии, Японии, Сингапуре, Южной Корее, Тайване, Чили и некоторых других. Как показывает опыт, успешное развитие страны может быть обеспечено только в рамках реализации элементов правового государства, в том числе в экономической сфере.

По Конституции Российской Федерации Россия является правовым государством, однако многие утверждают, что на практике этот принцип воплощён далеко не полностью.

Правовое государство - государство, в котором обеспечено верховенство права и верховенство закона, равенство всех перед законом и независимым судом, признаются и гарантируются права и свободы человека, а в основу организации государственной власти положен принцип разделения властей.
Основные признаки правового государства:
1) Верховенство (господство, приоритет) права

2) Верховенство закона

3) Разделение властей

4) Права и свободы человека

5) Взаимная ответственность гражданина и государства

Таким образом, идея правового государства и её конституционное закрепление побуждают совершенствовать существующее государство, правовые нормы, существующий правовой порядок, общественные отношения и в целом содействуют социальному прогрессу.

Гипотеза исследования: Профессиональное самоопределение детей-сирот будет эффективным, если:
• осуществляется организационно-методическое обеспечение психолого-педагогического сопровождения процесса обучения профессии, основанное на комплексной диагностике особенностей психологического развития детей-сирот и выявлении ведущих мотивов учебной и профессиональной деятельности, отношения к жизненным реалиям и ценностям;
• реализуется поэтапная работа по программе психолого-педагогической поддержки детей-сирот, позволяющая изучить и повысить качество планирования личных профессиональных перспектив по следующим компонентам:
- осознание себя как субъекта профессиональной деятельности;
- умение делать профессиональные выборы, используя собственные и возможности;
- умение ориентироваться в социально-экономической ситуации и принимать решения вне зависимости от жизненных обстоятельств и других людей.