1. Виступаючи за заборону видання «Русалки Дністровоі», представники галиць кого греко-католицького духовенства стверджували, що нагадування про сумні історичні події, пов'язані з релігійним і політичним гнобленням, викликали б гірк почуття...» Директор департаменту львівської поліції, висловлюючи причини від нам завдають поляки, а ці шаленці намагаються відродити покладену до гробу мови в дозволі на публікацію австрійської влади в краї, заявляв: «Досить клопоту русинську націю», Чому, на вашу думку, греко-католицьке духовенство, яке запо- чаткувало українське відродження в краї, виступило проти видання альманаху? Чи можна вбачати у відмові представників австрійської влади одночасне визна ння заслуг «Руської трійці»? Чому? 12. Девізом «Русалки Дністрової» автори об рали слова одного з діячів чеського й словацького національного відродження Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітае надія». Поясніть, до чого члени «Руської трійці» закликали читачів альманаху. 3. Як ви розумієте слова М. Шашкевича, що призначення альманаху «Русалка Дністровая» «воскреси- ти в новій силі руську славу, руську власть? 4. У чому, на вашу думку, полягає значення «Русалки Дністрової» для розгортання західноукраїнського національного відродження? 5. Про появу «Русалки Дністрової» І. Франко писав, що вона була для свого часу явищем наскрізь революційним». Поясніть наведену характеристи- ку, спираючись на матеріал уроку.

ответ: 1.На юге Золотой Орды преобладало скотоводство.

2.В Золотой Орде существовали развитые стеклоделие, косторезное дело, обработка поделочных и драгоценных камней. Хорошо были поставлены цветная металлургия, кузнечное и железоделательное производства; появление производства чугуна в Европе связано именно с золотоордынским ремеслом.

3. Золотая Орда вела морскую торговлю через Каспийское и Чёрное моря.

4.---

5.В период расцвета в Золотой Орде было около ста крупных городов – Ургенч, Старый Крым, Астрахань, Азов и др.

6.Во многих городах действовали водопровод и канализация, существовали гигантские мастерские по изготовлению посуды и оружия. Дворцы ордынских вельмож были украшены мозаичными панно, имели бассейны и паровое отопление.

На юге Золотой Орды преобладало скотоводство

У скотоводов в степях преобладали два основных ведения хозяйства — кочевой и полукочевой. Первый тип основывался на непрерывном кочевании, второй был связан с сезонными перекочевками и более длительными остановками.

Зимой кочевники загоняли скот в лесистые или заросшие камышом места для защиты от стужи и метелей. Ранней весной скот поился снеговыми водами, летом шел на водопой к рекам или озерам. Знаменитая «Яса» Чингисхана угрожала смертью тому, кто загрязняет источник воды.

Скотоводы имели свои родовые весенние, летние, осенние пастбища и определенные места зимовок. Причем земля, являясь основным средством производства, была строго распределена между феодалами. В главе «О татарах и их жилищах» Рубрук пишет, что «всякий начальник знает… границы своих пастбищ, а также где он должен пасти свои стада зимою, летом, весною и осенью». Лучшие земли захватили самые крупные феодалы.