1 6. Оберіть три правильні відповіді. Новими явищами в економіці Наддніпрянської України в першій половині XIX ст. були поширення мануфактур, де використовувалася вільнонаймана робоча сила 2 домінування поміщицького землеволодіння 3 початок промислового перевороту 4 використання праці кріпаків 5 поширення чумацького промислу 6 зростання видобутку вугілля на Донбасі 7 відпрацювання кріпаками панщини 7. В одному з листів м. Костомарова зазначено: «У майбутньому слов'янському союзі наша південна Русь повинна становити окрему державну цілісність на всьому просторі, де народ говорить українською мовою, і зберегти єдність [з Росією], засновану на ясному усвідомленні рівноправ'я». Що можна сказати про політичні погляди м. Костомарова, виходячи зі змісту цього уривка? Чи збігалися ці погляди з програмними положеннями Кирило-Мефодіївського товариства?

Поздние монастырские и провинциальные летописи

В XV—XVI веках активно развиваются краткие летописцы, место создания которых были монастыри: Кирилло-Белозерский, Иосифо-Волоколамский, Троице-Сергиев, Соловецкий Ярославский.

В Вологде, Великом Устюге и ряде других городов велось собственное, провинциальное летописание. Известна Вологодско-Пермская летопись конца XV — первой половины XVI веков.

Дальнейшее развитие великорусских летописей

В начале XVI века возник новый тип исторического повествования, представленный в Русском хронографе, в так называемой редакции 1512 года.

В XVI веке возникли и иные виды исторического повествования, отходившие от летописной формы — «Степенная книга» («Книга степенная царского родословия») и «Казанская история» («История о Казанском царстве», «Казанский летописец»). «Степенная книга» была создана в начале 1560-х годов. В ней получила развитие летописная традиция митрополичьей кафедры. Памятник был составлен под наблюдением митрополита Афанасия и проповедовал идеал симфонии церковных и светских властей.

Объяснение:

Народився 30 червня 1907 року в королівства Галичини і Лодомерії (Австро-Угорщина) в містечку Краковець (Краковця) Яворівського повіту (за іншими даними - у Львові), в сім'ї повітового судді. Дядько Шухевича в 1919 році командував 4-ю бригадою Галицької армії. Батько Шухевича Йосип-Зиновій Володимирович (1879-1948) і мати Євгенія-Емілія Іванівна (уроджена Стоцька) (1883-1956) проживали у Львові до 1945 року. Мати за «приховування зв'язків з ОУН» була заарештована і засуджена до трьох років ВТР. Батько, вже на той час інвалід, деякий час жив один, але був також відправлений на заслання, де після прибуття помер у лікарні в 1948 році. Брат Юрій Романович (1910-1941) в 1941 році був розстріляний в ході «розвантаження» львівської в'язниці.