ответ:
зако́ны хаммура́пи, также ко́декс хаммура́пи — законодательный свод старовавилонского периода, созданный при царе хаммурапи в 1750-х годах до н. э. один из древнейших правовых памятников в мире.
основной текст свода сохранился в виде клинописной надписи на аккадском языке, высеченной на конусообразной диоритовой стеле, которая была обнаружена французской археологической экспедицией в конце 1901 — начале 1902 года в ходе раскопок древнего города сузы на территории персии. современные исследователи делят законы на 282 параграфа, регулирующих вопросы судопроизводства, охраны различных форм собственности и брачно-семейных отношений, а также частного и уголовного права. около 35 параграфов были стёрты со стелы ещё в древности и в настоящее время частично восстановлены по копиям на глиняных табличках.
законы хаммурапи — результат крупной реформы существовавшего правопорядка, призванной унифицировать и дополнить действие неписаных норм поведения, зародившихся ещё в первобытном обществе. в качестве вершины развития клинописного права древней месопотамии, законы оказывали влияние на правовую культуру древнего востока на протяжении многих столетий. система права, закреплённая вавилонским сводом, стала передовой для своего времени и по богатству нормативного содержания и используемых юридических конструкций была превзойдена лишь позднейшим правом древнего рима.
несмотря на то, что они были созданы на раннем этапе становления ближневосточного сословного общества, что обусловило сравнительную жестокость установленных ими уголовных наказаний, законы отличаются исключительной продуманностью и стройностью правового регулирования. в отличие от большинства других древних памятников востока, для свода хаммурапи характерно практически полное отсутствие сакрально-религиозной мотивировки отдельных правовых норм, что делает его первым в человечества чисто законодательным актом.
би́блия — собрание текстов, являющихся священными в иудаизме и христианстве и составляющих священное писание в этих религиях[2]. в иудаизме библией является танах, именуемый также еврейской библией[3], в христианстве — ветхий завет (танах и дополнительные священные книги) и новый завет[4][5]. книги танаха составляют иудейский канон (др.-греч. κανών «норма, правило»). книги танаха и нового завета являются каноническими во всех христианских конфессиях. различия в библиях различных церквей и конфессий состоят в наличии дополнительных книг и отрывков в ветхом завете и в некотором отличии в переводе. в православии эти дополнительные книги и отрывки названы неканоническими или «анагиноскомена» («рекомендуемые для чтения»), в католицизме — второканоническими, в протестантизме — апокрифическими.
слово «библия» (греч. «книги») в самих священных книгах не встречается и впервые было использовано применительно к собранию священных книг на востоке в iv веке иоанном златоустом и епифанием кипрским.
евреи свои священные книги обозначали названиями: «книги», «священное писание», «танах» — акроним названий трёх разделов еврейской библии — тора (пятикнижие), невиим (пророки) и ктувим (писания). христиане новозаветные канонические писания обозначали названиями «евангелие», «апостол», «апокалипсис» или «откровение иоанна богослова».
Державне управління
• Створення Державної ради як головного знаряддя централізації країни та посилення адміністративного контролю.
• Реформа провінційного управління (зміцнення залежності від центру, боротьба з хабарництвом і беззаконням на місцях).
Військова справа
• Служба в армії стала довічною.
• Запроваджувався поділ країни на військові округи.
• Військовий набір проводився за мобілізаційними списками у військових округах.
• Для підготовки командного складу армії було засновано військову академію.
• Кількісний склад армії було збільшено зі 108 тис. до 278 тис. вояків.
Фінансова система
• Створення Придворної палати – спеціального відомства, якому були підпорядковані всі фінансові установи в державі.
• Проведення першого загального перепису населення і землеволодінь в австрійській монархії Габсбурґів із метою встановлення кількості платників податків та їх класифікація.
• Прийняття закону про запровадження загального прибуткового податку. Залучення до сплати податків привілейованих станів – дворянства і духовенства.
• Ліквідація внутрішніх мит та митних кордонів, зменшення розмірів мита на ввезення сировини, збільшення – на предмети розкоші й промислові вироби.
Промисловість
• Здійснення політики протекціонізму.
• Звільнення новостворюваних промислових підприємств від сплати податків на десять років.
• Заборона вивозу за кордон сировини, необхідної для вітчизняних товаровиробників.
Сільське господарство
1766 р. – для Чехії було видано указ про надання селянам права викупу у власність їхніх наділів, пізніше поширений на інші провінції держави.
1771 р. – створено спеціальну комісію для вивчення стосунків між селянами і поміщиками, урегулювання і зменшення селянських повинностей.
1774–1775 рр. – для різних провінцій держави було видано «патенти про панщину», які обмежували її трьома днями на тиждень, визначали б викупу повинностей або заміни натуральних повинностей грошима.
Законодавство і судочинство
1749 р. – розпочато відокремлення судової влади від адміністративної.
1752 р. – створено окреме відомство, яке стало вищою судовою інстанцією в монархії австрійських Габсбурґів.
1753 р. – розпочато створення загального цивільного зводу законів, який мав замінити місцеве звичаєве право (набув чинності з 1768 р. і дістав назву «Терезіанський кодекс»).
• Видано кодекс судочинства, закладено основи торгового і вексельного права.
1768 р. – видано новий звід законів карного права («Терезіанська Немезіда»). Суттєво скоротилося застосування тортур, а з 1776 р. їх було взагалі заборонено. Для того щоб не утримувати злочинців за рахунок держави, в’язниці перетворювали на ткацькі підприємства.
Релігія і церква
• Залишаючись ревною католичкою, Марія Терезія обмежила вплив католицької церкви на суспільне життя.
• Замість церковної було запроваджено державну цензуру.
• Університети було звільнено від впливу єзуїтів.
Освіта
• В австрійській монархії Габсбурґів (одній із перших у світі) розпочалося створення державної системи освіти. Кількість безкоштовних початкових шкіл для простого народу із навчанням рідною мовою досягла шести тисяч.
• Створювалися університети, вищі школи малювання, живопису та архітектури, гірнича і торговельна академії у Відні тощо.
• Реформувалися гімназії, засновувалися спеціальні технічні та сільськогосподарські училища, ремісничі та технічні школи.
• У Празі та Інсбруці було засновано публічні бібліотеки, у Відні та Граці – обсерваторії.
Объяснение:
