В ак суйек входили-Ханы,султаны которые вели своё происхождение от чингизидов и относили себя к особому роду (торе), представители касты ходжа (қаз.
Объяснение:
«белая кость») — привилегированная часть традиционного казахского общества (аристократия, «голубая кровь»), стоящая вне родоплеменного и жузового деления. К аксуйек относились ханы, султаны, которые вели своё происхождение от чингизидов и относили себя к особому роду (торе), представители касты ходжа (қаз.
Высшее сословие в нем составляют потомки Чингис хана - торе, и ходжи, представляющие высшую религиозную прослойку. Эти группы организованы корпоративно, внутренняя жизнь эндогамна, привилегии
четко сформулированы. Носители фактической власти в кочевом обществе -родоплеменная знать, представляющая собой потестарную организацию казахов. Она стоит ступенью ниже, чем чингизиды и ходжи.
Літопис розповідає про початок української держави, про перших наших князів. Цікавою є легенда про заснування Києва: апостол Андрій Первозваний під час подорожі по Дніпру пророкував, що на прибережних пагорбах постане місто: «Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах воз-сіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог». Докладно автор розповідає про походи київських князів, про Олега та його похід на столицю Візантії Царгород (сучасний Стамбул), на воротах якого він повісив свій щит на знак перемоги. Одним із найвідо-міших фрагментів «Повісті минулих літ», який пізніше ліг в основу сюжетів багатьох літературних творів, є розповідь про войовничого Святослава, який не знав страху й ніколи не відступав перед ворогом. Його вислів «Іду на Ви!» став афоризмом, ці слова князь відкрито промовляв, коли мав намір боротися з ворогом. Відомим також став вислів Святослава, який він виголосив перед нерівним боєм зі стотисячним грецьким військом: «Не осоромимо землі Руської, ляжемо тут кістьми: мертві бо сорому не мають, а якщо побіжимо, то сором матимемо; станемо ж кріпко, я перед вами піду; якщо моя голова ляже, то дбайте самі про себе». З-поміж найвідоміших сюжетів літопису такі: про загибель Ігоря, про помсту княгині Ольги древлянам, про вбивство Бориса й Гліба їхнім братом Святополком.
