Створення І Малоросійської колегії (І МК) у 1722 р. призвело до створення альтернативного, по суті, повновладного органу управління Гетьманщиною. Контроль за збором податків, розміщення російських залог в усіх містах і контроль їх утримання місцевим населенням, контроль за діяльністю старшини- все це знаходилось у віданні І МК. Петро І заборонив, натомість, обирати Гетьмана, через що П. Полуботок (1722-1723) був лише гетьманом наказним (тимчасовим). Відомий його конфлікт із колегією. Очільник останньої С. Вельямінов казав: "Зігну вас так, що й інші тріснуть". Поступово, упроваджено інституцію інспекторів, що мали наглядати за діяльністю старшини. Крім того, І МК напряму підпорядковувалась Сенатові. Порівнявши ці обмеження з подібними раніше прийнятими рішеннями (дозволи царя на обрання гетьмана; всі органи підпорядковувалися старшині; помірне зростання і періодичне зниження кількості залог, частковий контроль за податками до російської казни) , то можна зробити висновок:
Саме І МК поклала початок активній інкорпорації українських земель до складу Росії як рядової провінції
1. В результате Реформ Александра 2 помещики начинают терять своё влияние на селе. И именно у них растущая сельская буржуазия начинает выкупать и арендовать землю. Кроме того, выкупаются земли бедняков, которые не могли справляться с хозяйством и шли наёмными к этим же богатым крестьянам.
2. Проблема была в том, что средние крестьяне не были втянуты в систему капиталистических отношений ("работодатель"-наёмный крестьянин) на селе) и вели натуральное хозяйство. Посему их доля в модернизации хозяйства, количестве скота и пахотных земель постепенно, но верно уменьшалась, в то время как обычные бедные и богатые крестьяне получали деньги за свой труд или в результате продажи готовой продукции. Помимо этого, голод, засуха и прочие не самые приятные вещи были обычным делом и в любой момент средний крестьянин мог стать бедняком.
