На початку XIV в. одне з невеликих держав, що виникли після розпаду держави турків-сельджуків в Малій Азії, стало новим центром об’єднання ісламського світу. Його засновником був Осман-бей (1288-1326), на ім’я якого держава отримала назву Османської. З середини XIV в. військо османських султанів початок завоювання на Балканському півострові. Туркам протистояли ослаблені міжусобицями, постійно ворогували між собою Візантія, Сербія і Болгарія. В кінці XIV – початку XV в. южнославянские держави Сербія і Болгарія спочатку виявилися у васальній залежності від турків-османів, а потім і в їх повній владі. Вирішальною подією у долі Сербії стала поразка її війська у битві на Косовому Полі в 1389 р Спроби західноєвропейських хрестоносців стримати невблаганний натиск турків зазнали невдачі.
Перемоги османів на деякий час були перервані появою нової могутньої сили – держави Тимура (Тамерлана) (1370-1405), під владою якого виявилися землі Середньої Азії, Ірану, Індії. Наступною його метою стала Мала Азія – володіння турків-османів. У 1402 в битві при Анкарі турки зазнали поразки від військ Тимура, а султан Баязид I (1389-1402) потрапив у полон і помер у неволі. Однак після смерті Тимура його держава розпалася. Тепер ніщо не могло перешкодити османам продовжити експансію.
Піднесення турків-османів співпало з ослабленням домінуючої сили в Малій Азії – Візантійської імперії, пов’язаним з нескінченними війнами за владу між членами візантійської імператорської сім’ї. Ситуацію в країні посилило важке соціально-економічне становище. Скарбниця спорожніла, і імператор не мав можливості утримувати велике військо. Селяни, що потрапили в залежність від великих землевласників, вже не могли служити в армії, а найманці були вкрай ненадійні. Слабкістю імперії скористалися її вороги – генуезці і венеціанці захопили торгові шляхи і портові міста, що належали Візантії. З Балканського півострова ромеїв витісняли армії посилилися південнослов’янських держав – Болгарії та Сербії. Територія Візантійської імперії скоротилася до міста Константинополя з округою.
У 1439 р в обмін на обіцянку західноєвропейських держав надати військову до візантійці погодилися на об’єднання православної і католицької церков під верховенством папи римського (Флорентійська унія). Поступка Заходу викликала невдоволення багатьох православних у Візантії і за її межами. Російська православна церква не визнала цієї угоди і оголосила про свою самостійність. Однак Візантія так і не отримала до У 1444 під містом Варна турки розгромили військо хрестоносців, послане римським папою.
Османи кілька разів осаджували візантійську столицю, і в 1453 р після рішучої атаки турецьких військ на чолі з султаном Мехмедом II (1451-1481) Константинополь упав. Останній візантійський імператор Костянтин XI (1449-1453) загинув у бою на вулицях міста. Так завершилася тисячолітня історія Візантії. Константинополь перестав бути центром православ’я.
Объяснение:
я тут много написала, выбери то что нужно))
жду и звездочку
у меня есть еще одна важная половина,нужно напишу в комент.
