Gubaeva5
18.11.2020 08:41

Задание: прочитайте 87 стр.28-32 и письменно ответьте на вопросы: 1. Где чаще всего селились ремесленники? 2. Какие виды ремесел стали развиваться в городах в 14-15 вв.? 3. От кого зависело городское население? 4. Какова численность ср/в. городов? 5. Почему население Европы сократилось почти на треть? 6. Что изучали в школах? 7. Когда были открыты университеты и на каком языке в них обучали? 8. Какие стили использовались при строительстве? 9. Когда появились и каковы особенности этих стилей? 10. Чьи скульптуры украшали соборы? 11. Что такое фреска? 12. Что такое витраж?

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
getmanchenko02
07.01.2021 15:44

З припиненням династії Романовичів Галицько-Волинська держава поступово занепадає. У 1325 р. володарем Галицько-Волинської держави було обрано 14-річного княжича Болеслава. Він прийняв православ'я та ім'я Юрія II Болеслав. Певний час він, незважаючи на польське походження, воював з Польщею за раніше захоплені нею українські землі. Правда, його зусилля були безуспішними й призвели лише до створення антиукраїнського польсько-угорського союзу.

Юрій ІІ не став маріонеткою в руках бояр, а проводив самостійну внутрішню і зовнішню політику. Проте апогей свого розвитку Галицько-Волинська держава вже пройшла. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства: посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення наверталося до католицизму.Масове невдоволення народу політикою Юрія II дало підставу боярам не тільки для антикнязівської агітації, а й для активних насильницьких дій. Внаслідок боярської Юрія II Болеслава було отруєно. Після цієї події зберегти єдність колись могутнього Галицько-Волинського князівства вже не вдалося. Протягом короткого часу держава занепала та розчленувалася, її землі опинилися під владою чужоземців: Галичина — під Польщею, Волинь — під Литвою, Буковина — у складі Молдавського князівства.

Отже, в сер. XIV ст. Галицько-Волинська держава перестає існувати. Серед причин її занепаду були: монголо-татарське іго, деструктивна політика боярської олігархії, припинення княжої династії, агресія з боку Польщі, Угорщини, Литви.

Історичне значення Галицько-Волинської держави в історії Європи у ХІІ – першій половині ІVст. полягає в тому, що вона захистила Європу від азіатських орд;

25. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українськиї земель.

Протягом ХІV століття велика частина території колишньої Київської держави – спочатку Берестейщина, Пінщина, потім Волинь, Чернігово-Сіверщина, Київ і Поділля перейшли під владу Литовського князівства.

І етап — «оксамитове» литовське проникнення. Литовське князівство розпочало своє проникнення на Русь ще за часів Міндовга. Головним об'єктом тоді стали західноруські (білоруські) землі. У часи наступника Міндовга — Гедиміна — почалося включення до складу Литовського князівства південно-західних руських (українських) земель. Внаслідок польсько-угорсько-литовського протистояння в боротьбі за галицько-волинську спадщину Польща отримує Галичину, Литва — Волинь.

II етап — «ослов'янення» литовських правителів. Збереглася стара система управління, у якій лише руська князівська династія Рюриковичів поступилася місцем литовській Гедиміновичів. Створюється ілюзія продовження давньоруської державності. Починаючи з правління Ягайла у Литовській державі дедалі більше набирають силу тенденції централізму, а 1385 р. між Литвою та Польщею укладено Кревську унію, яка докорінно змінює становище південно-західних руських земель.

III етап — втрата українськими землями залишків автономії. У 1385 р. було укладено Кревську унію, суттю якої була інкорпорація Великого князівства Литовського до складу Польської держави. політика зумовила швидку появу опозиції, яку очолив князь Вітовт. У1392 р. був визнаний довічним правителем Литовського князівства. Намагаючись зміцнити внутрішню політичну єдність власної держави, максимально централізувати управління, переходить до ліквідації південно-західних руських удільних князівств , внаслідок цього посилюється соціальний гніт і зводиться нанівець колишня автономія українських земель.

IV етап— посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром «збирання земель Русі». Намагаючись максимально сконцентрувати сили проти своїх зовнішніх ворогів, Польща і Литва 1569 р. укладають Люблінську унію. Утворюється нова держава — Річ Посполита. З цього моменту українські землі опиняються у складі Польщі.

Отже, перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського тривало декілька віків. У середині XIV ст. розпочалося м'яке, «оксамитове», але досить активне литовське проникнення у землі колишньої Київської Русі. У цей час Литва намагалася толерантно ставитись до місцевого населення, органічно сприймати його традиції та досвід. Після укладення Кревської унії (1385) українські землі остаточно втрачають залишки автономії, а з 1480 р. потрапляють в епіцентр московсько-литовського протистояння. Після утворення Речі Посполитої (1569) вони стають частиною Польщі, що призводить до ополячення та окатоличення українського люду.

0,0(0 оценок)
Ответ:
nevzorovivan200
27.02.2021 23:32
Конфуцианство представляет собой нравственное и духовное учение, преподанное китайским философом и наставником Кун-цзы, иначе Конфуцием.

Это отчасти этическое учение о том, как люди должны относиться друг к другу.

Конфуций направлял свои этические воззрения на основы государственного управления.

Утвержденные Конфуцием сочинения легли в основу знаний, необходимых для поступления на государственную службу.

Сами сочинения включают такие известные труды, как «Ицзин» , «Изречения» и «Учение о середине» .

Конфуций обучал выходцев всех слоев общества.

Он поощрял людей жить в согласии с окружающим миром.

Конфуцианство придает огромное значение сплоченности и единению общества.

Почитание предков является неотъемлемой чертой конфуцианской формы поведения.

В отношении конфуцианства трудно решить, следует ли воспринимать его как религию или же исключительно как учение о нравственном поведении. Конфуций обладал верой с представлением о небесах, а также о божественной сущности, хотя истинная природа ее подробно не объясняется. Мы находим у него веру в благостную и нравственную природу божественного. Конфуций к тому же имел ясное представление о природе религиозного поведения. Он не думал, например, что в него должно входить использование обрядовых предметов. Неясно, воспринимал пи Конфуций собственное учение как религиозное в своей основе. Традиционно считается религиозным.

Его интересовали главные вопросы:

1. Как управлять огромной страной, такой, как Китай?

2. Как сделать человека лучше?

«Когда ведёшь себя правильно, за тобой пойдут и без приказа» .

«Человек может сделать путь великим, а не путь человека».
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота