2. Почему в доиндустриальном обществе отсутствовало четкое временное разграничение между работой и досугом и почему оно появилось в индустриальном обществе?

Авторитари́зм (лат. autoritas — повна влада) — режим правління, за якого всю чи більшу частину влади зосереджено в руках однієї особи чи групи осіб. Роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Характерною рисою є зведення нанівець місцевого самоврядування, застосування репресій і терору. Крайня форма авторитаризму — тоталітаризм.

Авторитаризм, як форма політичної влади часто поєднується з автократією (Форма ставлення до влади) і диктатурою (Форма здійснення влади), хоча це не обов’язково. Наприклад, будь-яка революція, в тому числі демократична, буде проявом авторитаризму (оскільки революція відбувається тоді, коли наявна правова система не може впоратися з поточною ситуацією, а іншої правової системи поки не існує; революція повністю ламає наявну правову систему і, перебуваючи, таким чином, у правовому вакуумі, авторитарно оголошує себе носієм влади).

Объяснение:

Для обозначения политики германских нацистов по планомерному уничтожению еврейского этноса евреями на иврите и реже на некоторых других языках употребляется термин Шоа́ (ивр. ‏שׁוֹאָה‏‎ — бедствие, катастрофа); термин, наряду с термином «Катастрофа», заменяет собой менее корректный термин «Холокост». На идиш, однако, в данном значении используется другой термин — дритер хурбн (идиш ‏דריטער חורבן‏‎ — третье разрушение, специфически катастрофические события в истории еврейского народа, начиная с разрушения Первого и Второго Иерусалимских храмов).