Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча Максимільяна Роберспєра. Обгрунтуйте вашу позицію. Каково ваше личное Отношение к историческому деятеля Максимильяна Роберспера. Обоснуйте вашу позицию.

Розпад французької колоніальної імперії вже почався під час Другої світової війни, коли різні частини імперії були окуповані іншими країнами (Японія окупувала Індокитай, Велика Британія — Сирію та Ліван, американці з англійцями — Марокко і Алжир, Німеччина — Туніс). Після 1945 всі території повернулися до Франції, але Франція незабаром взяла участь у довгій й кривавій війні в Індокитаї. Він вийшов з-під влади з поразкою і виводом французьких військ в 1954 році. Незабаром спалахнула інша війна — цього разу за незалежність Алжиру. Конфлікт був вельми символічним, так як Алжир був найстарішою французькою колонією. В Алжирі мешкало багато європейських поселенців (П'є-нуар), які були змушені тікати з Алжиру. Франкоалжирці і харкіс воювали на боці Франції, але були залишені без до пізніше, коли французькі війська покинули країну в 1962 р. і тому зазнали репатріації.

Французький союз був замінена на Французьку Спільноту через прийняття нової Конституції в 1958 році. Яка була скасована у 1960 року через те що більшість французьких колоній в Африці оголосили незалежність у цьому році. Рік відомий як «Рік Африки».

В послепетровские времена резко меняется отношение дворянства к священству. Почему? Разворот России к Западной Европе, увлечение высшего света блеском всего европейского и влияние иностранцев при царском дворе, всё это началось еще со времен Иоанна Грозного и достигло пика при Петре. Петр I проводил чересчур форсированную европеизацию, в которую крайне сложно вписывались русские религиозные устои и старомосковское духовенство.Например, современный венгерский историк Дюла Свак предлагает сравнить отношение Ивана IV и Петра I к Церкви. Он пишет: «С поражающим сходством Петр I и Иоанн IV высмеивали церковную иерархию. Иоанн IV создал в Александровской слободе монашеское братство под своим руководством, а Петр I – «всешутейший и всепьянейший собор». Иоанн IV был душевно надломленным, фанатически верующим человеком, а Петр I – просто кутилой, но он действительно хотел приручить и подмять под себя Церковь, что ему блестяще удалось, в отличие от Иоанна IV, никогда не поднимавшего руку на церковные догмы или церковную иерархию.Причем Петр I, который вел сознательную антицерковную политику, и пальцем бы не притронулся к руководителям Церкви, в то время как Иоанн IV с совершенно спокойной душой применял самые жестокие меры, чтобы заставить замолчать митрополита Филиппа». Ну и не забывайте, что русской религиозности был нанесен ощутимый удар расколом XVII века.Давайте просто взглянем, как складывались отношения приходского священства с богатой образованной частью населения России в послепетровскую эпоху. Уже в середине XVIII века, через двадцать пять лет после смерти Петра, мы обнаруживаем подчас совершенно ужасающие картины.В 1750 году помещик Чарторыжский пришел пьяным в алтарь храма села Любятово под Звенигородом и потребовал, чтобы священник уступил место у престола его собутыльнику псаломщику, отстраненному от службы этим священником. На следующий день священник и его дети были биты по приказу этого помещика.