як вплинула індустріальна революція на суспільну мораль і життя людей

ПЕРЕСТРОЙКА — официальный курс развития страны, провозглашенный правящей верхушкой СССР во главе с М. Горбачевым в 1985 г. Совокупность действий партийно государственного руководства страны, спровоцировавших масштабный кризис, приведший к распаду государственности, развалу экономической системы страны и упадку социально-духовной сферы. Один из самых драматичных периодов отечественной истории, который закончился ликвидацией целого государства и открыл эпоху глубочайшего системного кризиса, охватившего все без исключения сферы российской жизни, последствия которого в стране еще долго будут сказываться. Хронологические рамки перестройки — 1985–91 гг. В 1985 г. апрельский Пленум ЦК КПСС, возглавляемый пришедшим месяцем ранее к власти генеральным секретарем ЦК КПСС М. Горбачевым, провозгласил курс на «ускорение социально-экономического развития» страны. Именно тогда были заложены основы концепции перестройки. Предполагалось, что принятие решительных мер по преодолению обозначившегося снижения темпов экономического роста, отставания таких отраслей промышленности, как машиностроение, от мирового уровня в относительно короткие сроки позволит вывести народное хозяйство СССР на новые рубежи, что, в свою очередь, активизирует социальную политику и приведет к заметному улучшению благосостояния граждан страны. Для этого предусматривалось усовершенствовать структуру управления экономикой и стимулирование материальной заинтересованности трудящихся в результате своего труда. Однако уже первые попытки проведения курса на ускорение провалились, встретив сопротивление со стороны многочисленного бюрократического аппарата. Неудачей обернулись 2 первые общегосударственные кампании нового руководства: борьба с пьянством и борьба с нетрудовыми доходами. В результате антиалкогольной кампании количество потребления спиртного (даже с учетом всех видов суррогатов) сократилось на треть, вновь достигнув уровня 1986 г. только в 1994 г., а кроме того, был зафиксирован рост ожидаемой продолжительности жизни. Однако проведенная без подготовки общественного мнения, эта кампания обернулась резким сокращением продажи спиртного в стране, появились «винные очереди», повысились цены на алкоголь, велась варварская вырубка виноградников. Все это привело к росту социального напряжения, спекуляции самогоном и, как следствие, «сахарному кризису». Столь же плачевной по результатам была и вторая инициатива М. Горбачева, от которой пострадали не воротилы «теневой экономики», воровавшие при попустительстве коррумпированной бюрократии, а реальные производители продукции, прежде всего сельскохозяйственной. Это привело к росту цен на продовольствие и дефициту товаров на прилавках. Источни

1 на два стани щляхта духовенство 2 не правильно тительство,  ідеологія

2 Деклара́ція — документ, офіційна заява, де проголошуються основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики держави чи програмні положення партій та організацій

Законодавчі збори (фр. Assemblée nationale législative) — представницька установа з законодавчою владою, встановлена у Франції конституцією 1791 року. Збори пришли на заміну Національним установчим зборам 1789—1791

3 розвиток промисловості;

4 Він, очоливши міністерство торгівлі і промисловості, став проводити соціальні реформи:

. У 1906 р. за його ініціативи парламент заборонив промисловцям висувати тред-юніонам позови щодо збитків від страйків.

У 1907 р. був прийнятий закон про компенсацію при нещасних випадках на виробництві.

У 1908 р. запроваджено 8-годдиний робочий день для гірників і встановлено пенсії для робітників з 70-літнього віку.

У 1909 р. в Англії було законодавчо встановлено мінімум заробітної плати, а в

1911 р. запроваджено державне соціальне страхування за хворобою, інвалідністю та безробіттям. Тому у

1911 р. був прийнятий закон, який обмежував повноваження верхньої палати, і взагалі позбавляв її права втручатися у бюджетні справи.

Виборча система  

1872 р. — закон про запровадження таємного голосування до палати громад.

1884 р. — виборча реформа, збільшення кількості виборців на 40 000 осіб, отримання виборчого права дрібними орендарями Англії та робітниками, які могли винаймати житло

Самоврядування

1888 р. — реформа місцевого самоврядування — розподіл Англії та Валлії на 122 графства, у кожному з яких створювалися ради, які обиралися тими, хто мав право голосу, і незаміжніми жінками. Ради мали права місцевих органів самоврядування

Освіта

1870 р. — реформа системи початкової освіти — створення мережі початкових шкіл із світським навчанням.

1870 р. — університетська реформа — дозвіл навчатися в англійських університетах особам неангліканського віросповідання

Робочий рух

1871 р. — надання тред-юніонам прав юридичної особи.

1875 р. — легалізація прав на страйк, ліквідація юридичної нерівності між робітниками та підприємцями, запровадження 54-годинного робочого тижня, заборона наймання дітей до десяти років.

1897 р. — запровадження компенсацій за травми на виробництві

Ірландське питання

1801 р. – підписано Акт про об’єднання Ірландії та Великої Британії, за яким Ірландія стала частиною Великої Британії. Ірландія вимагає самоврядування (гомрулю) в межах Британської імперії.

Запровадження системи громадського остракізму — бойкоту (дістала назву від ім’я капітана Бойкота)

5 Процесс развития капитализма, а именно: индустриализация экономики, секуляризация, демократизация гос. Структур, образование гражданского общества оставил свой отпечаток и на культурной сфере жизни общества. Такие черты стиля модернизма, как появление новых сюжетов в искусстве, новых комбинаций архитектурных композиций, изменение сознания вследствие усиленного интереса к философии, новых идей и смелых экспериментов форм и стремление к новизне отображали новые веяние в жизни человечества в эпоху этого времени.