А «“Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею (доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, ая перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе”. І ска- зали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо” » Б «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: “Хочу йти на вас”... І пішов до Царгорода, розоряючи міста. І дали йому данину... І повернувся він у Переяславець...» В «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого... який, по- рушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з вели- чезним військом на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передві- сником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю... » Г«Рушив... [він) на Дунай на болгар, і в битві переміг... [він] болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків... Дружина господа- ря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв... по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася... вона була гідно вшанована». Д«І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царго- род, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато жі святих церков вони вогневі оддали, і майна чимало взяли...» Е «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І всту- пилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг і касогів, і прийшов до Києва». € «“Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас у місті. АРуська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді до ? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов'язання платити нам данину цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород”». Ж«...Імператор [візантійський] згодився на переговори і в по- золоченій зброї, на коні приїхав до берега Істру в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Князь переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці...» 3. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття. розтавити по порядку дат

1. Все дороги ведут в Рим.

Множество людей стремились попасть в Рим, потому что хотели начать жить лучше. Среди архитектуры выделялся амфитеатр Колизей, вмещающий в себя до 50 тысяч человек. А также Пантенон, который удивлял красотой.

2. Особняки на городских холмах.

Самые богатые жители Рима жили в собственных домах на холмах. В главном помещении дома не было окон, а здание держалось на четырех колонах. Только близких друзей приглашали пройти внутрь дома. Дом был богат комнатами.

3. Многоэтажные дома в низинах между холмами.

Большинство римлян снимали жилье в пяти-шестиэтажных домах, которые принадлежали богатым. Беднякам доставались каморки. На домах не было табличек и их было не найти среди других домов. В домах не было печей, кухонь, стекол в окнах. Любимым их зрелищем был Большой цирк.

Таким образом, Рим был самым крупным городом в Империи.

Объяснение:

(я не уверена, что тут все фотографии. Но если это все, то вот краткое содержание с: )

1. Рим — столица империи. В течение столетий Рим оставался непривлекательным городом с узкими и грязными улицами. Вид города начал меняться, когда римляне стали захватывать другие страны. В Рим поступала богатая добыча — статуи из бронзы и мрамора, красивые картины, изысканные вазы, дорогая мебель. Римская знать, завладев богатствами многих народов, стала жить с неимоверной роскошью. Помпей подарил городу первый каменный театр, Цезарь — новый форум. Август с гордостью говорил, что получил Рим кирпичным, а оставил его мраморным.

При Августе был построен Пантеон (храм всех богов). В отличие от греков, римляне строили не только прямоугольные храмы, но и круглые в плане, увенчанные куполом. В центре купола Пантеона сделано отверстие—для освещения огромного зала внутри храма.В I (1) веке был воздвигнут амфитеатр Колизей, вмещавший около 50 тысяч зрителей. На его примере видна ещё одна особенность римской архитектуры — широкое использование арок. Из арок состоят римские водопроводы — акведуки, подававшие в Рим воду из отдалённых источников. В древности водопроводов было 11. Два из них действуют до сих пор, снабжая водой современный Рим.

В память о победах римских императоров воздвигали триумфальные арки и колонны. Их богато украшали рельефами и статуями. В век империи Рим превратился в подлинную столицу всего Средиземноморья, в город с почти миллионным населением.

Объяснение:https://trojden.com/books/world-history/world-history-5-class-mihailovsky-2013/51