як ви оцінюєте сформульований у статті 1-2 декларації принцип що всі люди народжуються і залишаються вільними та рівними в правах? чому на вашу думку у ході історії люди втрачали свої природні прав?

Ганнібал (247—183 р.р. до н. е.), повне ім'я Ганнібал Барка, карфагенський полководець, вважається одним з найвеличніших полководців в історії. Батько Ганнібала Гамількар Барка командував карфагенськими військами під час Першої Пунічної війни. Його молодшими братами були Магон і Гасдрубал. Ганнібал жив у період найбільшого напруження на теренах Середземномор'я. У віці 9 років дав клятву довічно бути ворогом Риму. Ставши головнокомандувачем карфагенськими військами в Іспанії, розв'язав Другу Пунічну війну, атакувавши місто Сагунт. Одним з його найбільших досягнень став перехід з Іберійського півострова через Піренеї та Альпи в Італію. Протягом перших трьох років війни Ганнібалові вдалося здобути три великі перемоги в Італії — при Требії, Тразименському озері та Каннах у яких проявився талант Ганнібала як полководця. Ганнібал перебував на території Італії протягом 15 років, але римлянам вдалося переломити хід війни, перейшовши у наступ спочатку в Іспанії, а потім і в Африці. Викликаний владою на до Карфагену, Ганнібал зазнав поразки у битві при Замі.

Після війни, Ганнібал займався політичною діяльністю, зокрема займав посаду суфета, допоки у 196 р. до н. е. не був звинувачений в антиримській діяльності і змушений був відправитися у вигнання. У вигнанні Ганнібал служив радником при дворі Антіоха ІІІ і розробляв план війни проти Риму. У 190 р. до н. е. після поразки Антіоха ІІІ у битві при Магнезії знову був змушений тікати. Останній свій притулок Ганнібал знайшов у Віфінії, де у 183 р. до н. е. був зраджений місцевим правителем і не бажаючи здаватися римлянам, покінчив життя самогубством. Ганнібал вважається одним з найвеличніших військових стратегів в історії, а також стоїть в одному ряду з такими полководцями античності як Александр Македонський, Юлій Цезар та Пірр Епірський[2][3] .

Объяснение:

Выделяют, во-первых, родовую общину как первичную форму социальной организации; форму объединения людей, сложившаяся при первобытнообщинном строе, представляющую собой замкнутое образование, покоившееся на общественной собственности на средства производства, на коллективном труде с естественной формой его разделения между мужчинами и женщинами, взрослыми и детьми и на совместном распределении и потреблении произведенного продукта. Стадию родовой общины все народы.Во-вторых – общину соседскую (крестьянскую) . Соседская община была не у всех народов. У восточных славян она возникла в период «военной демократии »  Причинами перехода от родовой общины к соседской у восточных славян были сложные природные условия (суровый климат, малоплодородные почвы) , а также постоянные набеги агрессивных кочевых племен. В этих условиях выжить можно было только сообща. Так возникла соседская община – т. е. поселение людей, не связанных родственными узами, но занимающих определенную территорию, совместно использующих покосы, лесные угодья, отвечающих за выполнение повинностей в пользу князя, справедливое распределение пахотной земли. Члены соседской общины связаны круговой порукой.