Насамперед кожна революція складається із трьох основ: 1) Революційна ідея 2) Революційні підстави та обставини 3) Революційне суспільство 1) У Нідерландах у 16 ст. почала вникати ідея відділення від Франції. Оскільки франція налагодила абсолютизм то цим призвела Нідерланди до спустошення та економічної кризи. Франція використовувала Нідерланди як колонію цим розрушуючи усі моральні чесноти.Франція жорстоко та безжально використовувала замлі та робочих для свої потреб 2)Оскільки розташування між цими країнами було велике, то Нідерландський народ вирішив відділитися. В їхніх задумах було об'єднати усі території єдиного народу. 3) Так утворилися народні повстанські маси. Вони називалися гези та поділялися на морських та лісових. Гези нападали неочікувано та добре розумілися на місцевості на відміну від французького війська. Отже події у Нідерландах можна вважати революцією адже після визволення з під Франції було утворено королівство та призначено нового короля
1. неспособность правителей контролировать действия своих полководцев породила: 1.1. потерю армией боеспособности: а) слабое руководство войсками б) эксплуатация солдат (присваивание большей части их жалованья) 1.2. династические кризисы 2. отсутствие боеспособной армии из-за: 2.1. невозможности или недостаточного рекрутирования из-за: а) демографического кризиса б) нежелания служить, так как не было никаких стимулов к этому (империя больше не вдохновляла солдат, не вызывала у них патриотического желания сражаться за ее спасение) в) нежелания крупных землевладельцев отдавать работников в армию (центр тяжести по набору смещался на сельское население, а это неизбежно сказывалось на сельскохозяйственном производстве. оно понесло бы еще больший ущерб, если бы только не получившее широкое распространение уклонение от призыва) 2.2. больших потерь в армии, в том числе наиболее ее профессиональной части 2.3. новобранцев «невысокого качества» (горожане были непригодны для службы в армии, из села призывались «ненужные» люди 3. найм варваров на службу приводил к: а) ослаблению армии б) проникновению варваров на территорию и в аппарат империи 4. взаимное чувство враждебности армии и гражданского населения. солдаты не столько воевали, сколько терроризировали местное население, что усугубляло: а) положение населения и империи в целом б) психологический климат и дисциплину в армии и населении 5. поражения в боевых действиях вели к: а) потерям живой силы и техники римской армии б) кризисным демографическим и явлениям
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
