Сто за история случилась между пипином и лангобардами

Згідно з поширенням в лицарському середовищі уявлень, справжній лицар повинен був походити з знатного роду. Поважаючий себе лицар посилався для підтвердження свого благородного походження на гіллясте генеалогічне древо, мав фамільний герб і родовий девіз. Походження. Навчання і посвячення. У різних країнах існували схожі системи виховання лицарів. Хлопчика вчили верховій їзді, володінню зброєю - насамперед мечем і списом, а так само боротьбі і плаванню. Він ставав пажем, потім зброєносцем при лицарі. Тільки після цього юнак удостоювався честі пройти через обряд посвячення в лицарі.

Рождение

12 (23) декабря 1777[1] или 23 декабря 1777[2]

Санкт-Петербург, Российская империя

Смерть

19 ноября (1 декабря) 1825[1] (47 лет) или 1 декабря 1825[2] (47 лет)

Таганрог, Область Войска Донского, Российская империяАлександр родился в 1777 году, он был старшим сыном Павла и с детства готовился к правлению Россией. Его рано забрали у отца, все воспитание полностью дирижировалось бабушкой — Екатериной II. Отношения между Екатериной и Павлом были напряженные, и это создало специфическое ожидание, что императрица захочет передать престол внуку в обход сына — ходили слухи о существовании подобного завещания. Впрочем, современные историки, много и специально занимавшиеся этим вопросом, склонны считать, что такого завещания никогда не существовало.