1) Начало строительству Великой Китайской стены было положено в III веке до н. э. — в период Сражающихся (Воюющих) царств (475–221 гг. до н. э.) для защиты от кочевников
2) Ширина стен (толщина) находится в пределах 5-9 м, при этом у основания она примерно на 1 м шире, чем в верхней части, а средняя высота – около 7-7,5 м, иногда доходит до 10 м, внешняя стена дополнена прямоугольными зубцами высотой до 1,5 м.
3) Великая Китайская стена и ее значение для Китая. Великая Китайская стена - величайшее сооружение китайского народа. Символ Китая и предмет гордости всего населения. Задуманная императором Цинь Ши-ХуаньДи, она строилась веками на ее строительство было отправлено по разным источникам от 300 до 500 тыс человек
Християнська Церква (грец. Ἐκκλησία, дослівно — Зібрання або покликані) — у християнському розумінні це спільнота людей, які сповідують Ісуса Христа Богом від рабства дияволу і гріху.
Слідом за св. Павлом[1], християни вважають Церкву «Тілом Ісуса Христа», зокрема через Таїнство Причастя Тіла і Крові Господньої — таїнство єднання віруючих з Христом.[2]
Розділ християнського богослов'я, що розвиває вчення про церкву називається еклезіологією. Християнське богослов'я розглядає Церкву у єдності земної (видимої) та небесної (невидимої)[2][3]. Під земною церквою розуміють всіх християн, що живуть на землі, а також ієрархічну структуру церкви. Головою небесної церкви є Ісус Христос, як її засновник, до неї входять також святі християни, що відійшли у вічне блаженство, янголи та Діва Марія.
Церква розглядається християнами як найважливіший та необхідний інститут християнства. Відповідно до вчення Кипріана іння душі поза церквою вважається неможливим (лат. Extra Ecclesiam nulla salus — поза церквою нема іння). В цьому аспекті Церква стає предметом християнської віри, зокрема Нікейський символ віри, що сповідується католицькою, православною та більшістю протестантськими церквами, включає такі слова:
Вірую в єдину, святу, соборну, апостольську Церкву
Объяснение:
