No 3 Микола Міхновський. Самостійна Україна (Програма Революційної української партії). Львів, 1900 р. (витяг): «...нині весь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією надією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ». ...(Наша) мета — повернення нам прав, визначених Переяславською конституцією 1654 року з розширенням її впливу на цілу територію українського народу в Росії...».
No 4 Нарис програми Революційної української партії (запропонував київський комітет — Вільна Громада РУП для 2-го партійного з’їзду), 1903 р. (витяг):
«Позаяк самодержавний уряд, що панує в Росії, є в самій істоті ворогом пролетаріату і стоїть на перешкоді вільному розвою суспільних сил всіх народів Росії, Революційна українська партія ставить своєю найближчою задачею цілковите знищення царату в спілці з революційними партіями всіх народів російської держави; заміну його федеративною республікою з поділом держави відповідно історичній і національній різниці земель з повною автономією кожної області... автономія безперечно являється етапним пунктом шляху до самостійної України».
No 5 Зі спогадів Д. Дорошенка про перехід Революційної української партії на засади соціал-демократизму, 1903 р.:
«Мушу по щирості признатися, що соціал-демократична доктрина була й мені не дуже до смаку, і гасло самостійної України було мені дороге, причарувавши від самого свого проголошення, коли я прочитав брошуру під цією назвою; мені було жаль, що керівники партії ...його зрікаються, міняючи його на доволі таки прозаїчне гасло автономії».
No 6 Програма Української народної партії, 1902 р. (опублікована у Чернівцях 1906 р.) (витяг):
«Українська народна партія є партія робітничої маси українського народу; є партія українського міського і сільського пролетаріату».
«Українська народна партія визнає соціалістичний ідеал як єдиний, котрий може остаточно ...знищити сучасний устрій, збудований на насильстві, примусі, нерівності і пануванні. Цей ідеал такий: взагалі знаряддя виробництва, фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати українцям-робітникам, а землі (рілля) — українцям-хліборобам».
«Ми визнаємо тільки добровільні федерації народів; це значить добровільні федерації уже свободних народів. Росія, Австрія і Германія і інші, де рядом з пануючими живуть десятки поневолених націй, мусять поперед розпастись; федерації, потім коли і зложаться, то зовсім не в межах сучасних держав, а в залежності від інтересів кожної нації».

«Самостійна Україна буде республікою вільних людей, свободних від гніту і експлуатації...»
No 7 Із Десяти заповідей Української народної партії:
«1. Одна, єдина, нероздільна від Карпатів аж до Кавказу, самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей — отсе національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал».
No 8 Програма Української демократично-радикальної партії, грудень 1905 р. (витяг):
«Росія — держава така велика, так багато живе в ній усяких народів, не однакових і побутом, і культурними та економічними прикметами... Через те децентралізація мусить бути доведена до того, щоб кожна народність ...мала автономію з правом місцевого ...законодавства... Мова (після децентралізації) в урядових, освітніх та інших інституціях уживається вкраїнська. Інші народності, що живуть на території України, мають рівне з українцями право задовольняти свої національні, культурні й економічні потреби і ...вживати своєї рідної мови».
No 9 Хто такі соціалісти-революціонери і чого вони домагаються, не раніше 1907 р. (витяг):
«Тільки тоді робочий народ не буде бідувати і голодувати, коли вся земля, всі фабрики, заводи, шахти, залізниці і інше знаряддя стануть власністю народу. Кожен буде тоді і робітником, і хазяїном. Такий порядок, при якому земля, заводи і інше знаряддя будуть належати всьому народові, зветься соціалізмом, а люди, котрі його добиваються, — соціалістами».
«Кожен соціаліст є той же борець за волю народу. А такий чоловік, що бореться за волю народу, зветься революціонером».
«Українська партія соціалістів-революціонерів вказує народові на засоби боротьби за соціалізм... Ці засоби такі: Треба добитись повного народного самоврядування..., щоб уряд вибирався народом і давав народу звіт в усіх своїх вчинках... Такий порядок зветься демократичною (народною) республікою».