Часть белорусских крестьян имела положительную реакцию, т.к. надеялась, что Наполеон отменит крепостное право. После решения Наполеона сохранить крепостное право в Литве и Беларуси до конца войны было вызвано недовольство белорусских крестьян. Они стали отказываться от выполнения своих феодальных повинностей. Они начали нападать на местных помещиков, противодействовать заготовительным командам с целью защиты своего имущества. Создавались отряды народной самообороны ВЫВОД В результате боевых действий 1812 г. больше всего пострадали крестьянское и мещанское сословия, поскольку им нужно было обеспечивать всем необходимым армии обеих сторон. В начале войны многие крестьяне возлагали надежду на армию Наполеона, что с его приходом и дальнейшей победой будет отменено крепостное право, что сделало бы их свободными. Часть представителей шляхты и магнатов также верила, что грядут положительные перемены. Они надеялись, что с Наполеона будет восстановлена Речь Посполитая и они будут наделены большими привилегиями. Однако, спустя время, многие из тех, и других стали понимать, что император Франции не выполняет свои обещания и их жизнь не становится легче и, наоборот, появляются новые условия и обязанности, ухудшающие их положение. Число сторонников «Великой армии» значительно сократилось. Стали образовываться районы крестьянского сопротивления, что, в свою очередь, оказывало содействие российской армии и внесло большой вклад в победе над Наполеоном.ответ:
Объяснение:
Ольга (бл. 910-969 рр.) – велика княгиня київська (944-957 рр.). Управляла Київською Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава. Придушила повстання деревлян, які вбили її чоловіка, князя Ігоря, упорядкувала збирання данини. Уперше на чолі руського посольства відвідала візантійську столицю Константинополь. Була християнкою, але охрестити свою державу не змогла. Канонізована православною церквою
внутрішна політика
Придушила повстання деревлян і підпорядкувала їхні землі безпосередньо Києву.
Здійснила першу державну реформу на Русі: чітко визначила землі, із яких збирала данину.
Улаштувала «становища» і княжі «погости» – місця зберігання зібраної данини і осередки центральної влади.
Закріпила за княжою казною «ловища» – землі, багаті на хутрового звіра, що забезпечувало постійний прибуток.
Розбудовувала, прикрашала й зміцнювала свій стольний град. У Києві було збудовано нову князівську резиденцію – Ольжин двір із «теремом кам’яним», дерев’яну християнську церкву і систему укріплень.
зовнішна політикаЗовнішня політика
Надавала перевагу дипломатії перед війною. У 946 р. (або 957 р.) на чолі мирного посольства відвідала Константинополь й уклала угоду з імператором Константином VII Багрянородним.
Відповідно до русько-візантійської угоди надсилала свої дружини допомагати Візантії у війні з арабами в 967 р. та боротьбі з норманами й болгарами.
Здійснила першу спробу встановити дипломатичні контакти із Західною Європою. У 959 р. надіслала послів до німецького імператора Оттона І з проханням направити єпископа для хрещення Русі. Місія ченця Адальберта, що діяла на Русі в 961–962 рр., завершилася провалом.
