1
5 - 9 классы
Русский язык
5 баллов
Почему Чокана Валиханова назвали "блестящим метеоритом?"
По больше объяснений
Следить
Отметить нарушение
Alfiya124 21.01.2019
ответ
ответ дан
playtemir
«Судя по отчёту, сделанному Валихановым о Кашгарии,
о нём можно судить как о гениальном человеке своего времени».
Е.П. Ковалевский.
«Чокан Валиханов – такая и дельная личность,
какой не появлялось ни между одними инородцами сибирскими».
К.Губарев, (журнал. «Современник », 1864г., № 6).
«Как блестящий метеор, промелькнул над нивой востоковедения потомок киргизских ханов и в то же время офицер русской армии. За неполных тридцать лет он сделал то, что другие не смогли сделать за всю свою жизнь» Н. И. Веселовский
Эпиграф: «Он человек будущего жил в О. Сулейменов
Цели урока:
Образовательная – Углубить и обобщить знание учащихся о жизни и деятельности Валиханова, оставившего огромное литературное и географическое наследие; раскрыть многогранность Ч. Валиханова, соединившего в себе таланты историка, географа, этнографа, фольклориста, художника, путешественника и переводчика.
Развивающая - развивать умения учащихся работать с текстом учебника, находить ответы на во продолжить развитие устной речи у учащихся, умение обобщать и делать выводы; развивать творческое мышление, развивать умение анализировать.
Воспитательная - вызвать уважение и интерес к научному подвигу Чокана Валиханова, гордость к тому, что этот великий человек - наш соотечественник.
Сверхзадача: сформировать умственные навыки и умения, создать условия для развития интеллекта и творческого потенциала
Методы:
Словесный – рассказ
Наглядный - презентация
Приемы критического мышления: «Кластер», «Мозговой штурм», «Синквейн»
Частично-поисковый метод
Основные термина и понятия: ученый, Кашгария, Кадетский корпус, Манас, этнограф, фольклорист, адъютант, корнет, кумир.
Методы контроля: фронтальный о самооценивание, взаимооценивание, тестирование.
Тип урока: урок усвоения новой темы
Межпредметная связь: история, география, казахская литература, живопись
Нажми, чтобы рассказать другим, насколько ответ полезен
Hе мое
Неограниченные возможности для обучения без рекламы со Знаниями Плюс
ПОПРОБУЙ СЕГОДНЯ
3.4
ответ:1
Объяснение:
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.
У 1667 за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі 1699 року, продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону для Московського царства від її військових супротивників. 1709 року, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну і економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана було скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.
Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.
Значение Української козацької держави
Народження з Запорізької Січі Гетьманської держави було логічним продовженням формування нації і державності. Виняткову роль в цьому відіграв гетьман Богдан Хмельницький. При ньому держава набула всіх ознак республіканського демократичного устрою.
В цей час в Україні сформувалась нова верства населення — шляхта. В межах Гетьманщини саме шляхта і забезпечувала тяглість в існуванні українського політичного етносу з XTV по XIX ст. Шляхта, а не якийсь інший стан, пережила і сприйняла все краще від попередніх поколінь. Шляхта стала соціальним ідеалом нової української еліти Гетьманщини, яка досягла зрештою російського дворянського звання. Ця концепція грунтовно досліджена в монографії Н.Яковенко "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна)".— Київ, 1994.
