Политическое развитие Италии в XI-XV вв.

Передчуваючи близьку кончину, Ярослав Володимирович дав заповіт своїм 5 синам, що на той час були живими. «Повість временних літ» оповідає, що батько закликав синів жити у мирі й злагоді. Далі він мовив: «Ось я доручаю замінити мене на столі (престолі. — Авт.) в Києві старшому синові моєму і братові вашому Ізяславу; слухайтесь його, як слухалися мене, хай він замінить вам мене; а Святославу даю Чернігів, а Всеволоду — Переяслав, а Ігорю — Володимир (Волинський), а Вячеславу — Смоленськ». Деякі пізніші літописи (Новгородський перший, Тверський, Авраамки) конкретизують розподіл земель між Ярославичами: Ізяславу дісталися Новгород, Турівська й Деревська (Древлянська) волості, Святославу — «сторона східна, до Мурома», Всеволоду — Ростов, Суздаль, Білоозеро, Поволжя. якось так

"В Древнем Египте существовали школы для обучения мальчиков. С появлением научных знаний и письменности государству нужны были грамотные люди. Поэтому фараоны отдавали распоряжения об учреждении всё новых школ. Главной целью обучения было: подготовить чиновников, владевших письмом и математическими расчётами. Обучение было платным, и позволить себе образование детей могли лишь состоятельные египтяне. Срок обучен и был длительным (с 5 до 17 лет). В школах в основном учили письму и счёту. Из-за дороговизны папируса на нём писали лишь старшие ученики, младшие для письма использовали глиняные черепки."