9 жовтня було укладено Хотинський мир, сприятливий для поляків: 1) кордон Польщі з Туреччиною встановлювався по Дністру; 2) турки й татари зобов'язувалися не чинити грабіжницьких походів на територію Речі Посполитої; 3) польський уряд погодився-заборонити козацькі експедиції проти Криму і Туреччини.
Парадоксально, але факт: козацтво, яке своєю самопожертвою не тільки врятувало від розгрому Річ Посполиту, а й розвіяло міф про непереможність Туреччини та, значно послабивши останню, примусило її відмовитися від планів завоювання Європи, не отримало від своєї перемоги жодних здобутків. Польща не виконала навіть скромних козацьких вимог щодо виплати сталої платні, забезпечення воєнних інвалідів, виведення коронного війська з Київського воєводства тощо, не кажучи вже про заборону виходити в Чорне море. Підступність польського уряду, а також зазнане на початку війни поранення прискорили смерть П. Сагайдачного, який помер 10 квітня 1622 р., заповівши перед тим усе своє майно українським братствам Києва і Львова.
Ослабление императорской власти в Священной Римской империи было связано с ростом самостоятельности крупных феодалов - вассалов императора. Происходили восстания, вассалы получали права на самостоятельную внешнюю политику и вели феодальные войны, а авторитет императора подвергался разрушению за счет постоянных конфликтов с папой римским, который настаивал на своем праве своевольно отказывать императорам в коронации. Постепенно императоры стали полностью зависеть от своих вассалов, и в так называемой Золотой Булле 1356 года было закреплено выборное правление императоров, которых стали выбирать семь так называемых курфюрстов (князей-выборщиков): четыре светских вассала и три епископа.
