Объяснение:
Вочевидь, господарська діяльність кожного окремо узятого русича залежала від його соціального стану. І якщо більше 80% населення Русі жило у сільській місцевості, то основу економіки Русі складало сільське господарство.
Сільське господарство
Давні традиції, природні умови та велика кількість землі у володінні селян сприяли розвитку землеробства та тваринництва. Плуг, соха, серп, коса, борона та інші знаряддя праці були досить досконалими, щоб забезпечувати велику врожайність – у середньому, трохи менше ніж 8 ц зерна з 1 га. Основними культурами, що їх вирощували у руських селах, були пшениця, жито, овес та ячмінь. Також використовувалися різні, залежно від клімату, системи обробки ґрунту. Іноді селяни об’єднувалися у колективи для спільного користування реманентом та взаємної до по господарству. Значні площі пасовиськ і сінокосів дозволяли розводити худобу, що забезпечувала населення не лише м’ясо-молочною продукцією, а й сировиною для виготовлення одягу та взуття. Проте розводилася не лише корови, вівці, кози, але й свині, воли, коні, кури, гуси та голуби. Звісно, мали місце і промисли: полювання, рибальство та бджільництво.
