Реєстро́ві козаки́ — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою Речі Посполитої і записана в окремий список — реєстр, з цього й назва — реєстрові козаки.
Спроби організації українського війська реєстрового козацтва сягають 1524 року, у якому Великий князь литовський і король Польщі Сигізмунд I Старий доручив Семену Полозовичу і Кшиштофу Кмітичу організувати козацький відділ на державну службу. Через брак фінансів цей проект не реалізовано. Подібна доля зустріла пропозицію черкаського старости Остафія Дашковича. У короля вважали, що створення урядових козацьких формацій до контролювати козацькі рухи й стримувати протитатарські акції козаччини.
Військо реєстрових козаків було створене універсалом короля Сигізмунда II Авґуста 2 червня 1572 р., коли було доручено коронному гетьманові Єжи (Юрію) Язловецькому найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Відтоді зустрічаємо назву реєстрові козаки на противагу нереєстровим козакам, які були поставлені у напівлегальне становище.
Це розгорнута відповідь
ответ:Во время объединения короны польской и княжества литовского в речь посполитую земли именуемые сегодня литвой назывались жмудью. Литвой же считались преимущественно земли современной Беларуси. Речь Посполитая (республика-общее дело) планировалась как военный союз для отражения агрессии московского княжества. Переговоры о создании республики инициировала Литва на протяжении почти ста лет. В итоге Польша согласилась на союз в обмен на передачу части земель Украины, входившей в то время в ВКЛ а так же предоставления значительных привилегий католикам.
