7. Определите, какие личности отображены на портретах, подпишите. Впишите какие работы написал человек изображенный на портрете
​

ВОТ:

1).-я незнаю 

 2). б

ТУТ почитай

Главной из внутриполитических реформ стало уничтожение на «чрезвычайном сидении» Земского собора 12 января1682 местничества - правил, по которым каждый получал чины в согласии с местом, какое занимали в государственном аппарате предки назначаемого. Одновременно были сожжены разрядные книги с перечнями должностей как «главные виновники» местнических споров и претензий. Взамен разрядных было приказано завести Родословную книгу. В нее вписывали всех родовитых и знатных людей, но уже без указания их места в Думе.При Федоре готовился проект о введении в России чинов - прообраз петровской Табели о рангах, который должен был разделить гражданскую и военную власти. Для централизации управления некоторые приказы были объединены и переданы под управление И.Ф.Милославского. Недовольство злоупотреблениями чиновников, притеснения стрельцов привело к восстанию городских низов, поддержанных стрельцами, в 1682.
Получивший основы светского образования, Федор был противником вмешательства церкви и патриарха Иоакима в светские дела, установил увеличенные нормы сборов с церковных имений, начав тем самым процесс, завершившийся при Петре I ликвидацией патриаршества.
Во внешней политике пытался возвратить России выход к Балтийскому морю, утраченный в годы Ливонской войны. Гораздо больше внимания, чем Алексей Михайлович, уделял полкам «нового строя», укомплектованным и обучаемым на западный манер. Однако решению «балтийской задачи» мешали набеги крымских и татар и турок с юга. Поэтому крупной внешнеполитической акцией Федора стала успешная русско-турецкая война 1676-1681, закончившаяся Бахчисарайским мирным договором, закрепившим объединение Левобережной Украины с Россией. Киев Россия получила еще ранее по договору с Польшей 1678 в обмен на Невель, Себеж и Велиж. Во время войны 1676-1681 на юге страны была создана Изюмская засечная черта(400 верст), позднее соединенная с Белгородской.
Вся деятельность Федора Алексеевича (особенно в последние два года) говорит о том, что он знал главное: Россия просто обязана выйти из Боярского века, из системы боярского правления. И сам он, как царь, шел к этому, хотя и медленно.27 апреля 1682г. смерть остановила деятельность одного из мудрейших русских царей Федора Алексеевича.

Особливості елліністичної культури. Процес культурного розвитку в період еллінізму проходив в нових умовах і мав значні особливості в порівнянні з попередніми часами. Ці нові умови створювались в розширеній окуймені, в тій частині земель де жила людина елліністичної епохи. Якщо до того людина відчувала себе перш за все жителем невеликого полісу в Греції абл сільської общини на Передньому Сході, то в епоху еллінізму посилилось переміщення і змішування населення. Розширення оточуючого людину світу, знайомство з новими умовами життя і місцевими, часто дуже давніми, традиціями розширювали ментальний світогляд, розвивали творчі задатки кожної людини, створювали сприятливі умови для культурної творчості. В період еллінізму гається подальший розвиток господарства, зростання суспільного і особистого багатства соціальних в і окремих людей. Елліністичні суспільства мали добрі матеріальні здібності, частина яких могла бути витрачена на фінансування культури. Змінилася і роль держави в розвитку культури. Елліністичні монархи, маючи величезні матеріальні ресурси намагалися направити процес культурної творчості в потрібне їм русло, виділяючи значні кошти на це. Особливо вони намагалися перетворити столиці і свої резиденції на важливі культурні центри. Вони за до себе видатних митців і вчених. Такі колективи були утворені в Антіохії, Пергамі, Сіракузах, Афінах та в інших містах. Але найбільший культурний потенціал був зосереджений в Александрії при царському дворі Птоломеїв. Так засновник династії Птоломеїв Сотер заснував особливу установу, присвячену дев’яти музам, і назвав її музеєм. Музей був сукупністю приміщень де жили, навчалися і працювали науковці. В кінці ІІІ ст. до н.е. Александрійська бібліотека налічувала понад 500 тис. папірусів, більша частина яких була зосереджена в бібліотеці Музею. На утримання музею гроші виділялися з царської казни. Завдяки підтримці царської династії Музей перетворився на щось на зразок міжнародної академії, потужний науковий та культурний центр. Елліністична культура стала синтезом грецької полісної та давньосхідної культур, в котрому переважала грецька культура. Визнаною мовою була грецька мова у формі загальногрецької мови койне, на якій спілкувались всі освчен елліністичного суспільства і на якій була написана більшість книг. Взагалі елліністична культура була закономірним продовженням і розвитком тих напрямів, жанрів та ідей, що виникли у Греції в V-IV ст. до н.е. Вплив давньосхідної культури на розвиток елліністичної культури виявив себе в основному не в загальному плані, а у внесенні до елліністичної культури ряду нових ідей і досягнень.