1.Из целей прежде всего Екатерина 2 старалась укрепить своё положенение на престоле и так же она являлась мудрым правителем одной из её целей было освобождения крепостных но она не смогла этого сделать так как многие дворяне были против а они прежде всего играли одну из главных ролей в государстве.Не менее важно отметить что она переписывалась с заграничными дворянами,писателями,философами и т.д так же при её правлении Россия укрепила свое положение в Европе
Результаты 1 Административные реформы Екатерины II 2 Работа Уложенной комиссии 3 Изменения административно-территориального деления России 4 Экономические реформы Екатерины II 5 Реформы в рамках антимонопольной политики 6 Реформа образования Екатерины II
2вопрос
основные события
Основные события правления:
1763 г. - реорганизация Сената
1764 г. - упразднение гетманства на Украине
1764 г. - учреждение в Петербурге закрытых институтов для девиц-дворянок и девиц-горожанок
1767 - 1768 гг. - деятельность Комиссии по составлению нового Уложения (Наказ комиссии)
1775 г. - издание Указа об Учреждении для управления губерний
1785 г. - подписание Жалованной грамоты дворянству
1768...74 гг. , 1787...91 гг. - Русско-турецкие войны - закрепление России на Чёрном море, присоединение Северного Причерноморья, Крыма, Прикубанья.
1772, 1793, 1794 гг. - разделы Польши - присоединение Белоруссии Литвы и
Курляндии
это из моей книги энциклопедии)удачи
Східний похід Александра
У 336 р. до н.е. Македонію очолив син Філіппа II Александр (356-323 pp. до н.е.). Він продовжив справу свого батька. Він не лише здійснив омріяний Філіппом II похід на Персію, а й створив могутню імперію, яка простягнулася від Греції аж до Індії.
У 336 р. до н.е. македонська армія через північ Греції вийшла до земель Персії на півострові Мала Азія. Похід на деякий час було перервано повстанням у підкорених Фівах. Александр жорстоко придушив повстання і 30 000 фіванців продав у рабство. У 334 р. до н.е. 35 000 македонян на чолі з Александром продовжили східний похід.
Перська держава у цей час була ослаблена боротьбою за владу між сатрапами, які стали самостійними і не бажали коритися цареві Персії Дарію III. А Персії протистояла згуртована армія Александра, що складалась із збройних сил усіх великих грецьких полісів, окрім Спарти.
Командувач перської армії Мемнон, розуміючи, що сили нерівні, пропонував заманювати македонців у глиб Персії, знищуючи запаси продовольства та кормів для коней, щоб потім, коли армія Александра буде знесилена, завдати їй нищівної поразки. Але Дарій боявся зради сатрапів і не погодився з планом Мемнона.
Перша велика битва між супротивниками відбулася на річці Ґранік у 334 р. до н.е. Александр зіткнувся з найбільшбоєздатною частиною перського війська – грецькими найманцями. Він вишикував свої війська так, що в центрі була фаланга важкоозброєної піхоти, а з флангів – кавалерія та легка піхота. У такому порядку солдати македонського царя форсували річку та знищили перських лучників. Потім ударила кіннота, яка розбила ворожу кавалерію й грецьких найманців. Перемогу було здобуто. Військо Дарія відступило. Не зустрічаючи спротиву, македоняни захопили більшість підкорених персами грецьких колоній у Малій Азії. Лише Мілет і Галікарнас довелося брати штурмом.
